Діалог між дiвчатками 10 реплік . вимоги 1. дискусiя (суперечка) 2.обся-10 реплiк на двох 3. етикетн формули(не виходять) 4.у дiалозi кожен учень висловлюэ свою думку, добираючi цiкавi переконливi аргументи на захист своэi позицii, зокрема життэвого досвiту, змiнюючи свою думку у разi незаперечних аргументiв iншого.

Славко Беркута при своїй удаваній простоті також дуже складний образ. Славко сміливий, добрий, щирий. Він не хоче ображати інших. У його серці немає місця підлості. І це той герой, який має внутрішній стрижень.Життя било Славка найбільше за всіх, хоча, можливо, Стефко страждав ще більше. Будучи малим, Славко дуже сильно захворів, не міг ходити, мав лишитися інвалідом. Але, як це зазвичай буває, завдяки сильній волі і духу, Славко перемагає хворобу. Долаючи страшний біль, він вчиться ходити, тоді потай іде на ковзанку.Мимоволі захоплюєшся силою цього героя. І його теж усім серцем розумієш.Славко – борець, йому нічого не дістається легко. Абсолютно нічого. Й у навчанні, й у спілкуванні. За все йому доводиться платити, він безперервно пізнає себе і світ, удосконалює свої вміння постійно пробує щось нове, шукає свій шлях. Він сміливо йде у печери і захоплюється спелеологією, тоді починає тренуватися на шпагах. Але внутрішнє бурхливе життя цієї людини лишається непоміченим його оточенням.Певно, лише батьки розуміють свого сина, впускають його у своє доросле коло, усвідомлюючи, що і далі на Славка чекає не менше випробувань.Це такий хрест, який доводиться змалку нести хлопцю, але врешті-решт, він виростає гідним, хоча це дуже нелегко. Найбільше випробування Славка – щастя Юлька, якому, на його думку, все дістається легко без будь-яких зусиль. І це причина, чому Славку застить очі образа на світ, в якому одним доводиться важко працювати, а іншим все підноситься на тарілочці з синенькою смужечкою...Дуже сильна сцена двобою між Славком і Юльком. Так, Юлько ніколи не тримав шпаги в руках, і Славко ні в якому разі не мав битися з неосвіченим. Але... ж хіба можна засуджувати його за бажання хоч раз побачити, у його розумінні, кращого від себе переможеним?І, насправді, це не боротьба між образою і заздрістю. Цей двобій – втілення величезного непорозуміння між людьми.Шпага Славка ламається, завдаючи Юльку важкої рани, знайдений життєвий шлях вислизає з-під ніг. За помилку Славко жорстоко розплачується, коли його звинувачують у зовсім іншому злочині, а суспільство готове відвернутися.Славку важко бути самому, оббреханому, але він тримається, хоча й з останніх сил, і тримається гідно. І наскільки важливим виявляється для нього почути від друзів, від однокласників, від розумних та небайдужих дорослих те заповітне: «Ми тобі віримо!».Й іноді здається, що це внутрішня сила Славка і віра в нього інших людей і сприяла позитивному вирішенню, здавалося б, безнадійної ситуації. А Юлько... Юлько сам себе покарає за підлість. Він вміє себе карати, й у випадку з розчаруванням у батьку і родині, ми це дуже добре бачимо. Але чи покається Юлько? Чи зізнається у ганебному вчинку? Чи це йому до Чи навпаки, згубить?..(Слайд № 7)
СЛАВКО БЕРКУТА1.Захоплення: фехтування, спелеологіяЮЛЬКО ВАЩУК1.Гарно малює3.Гарний оратор2.Впертий4.Любов до міста5.Гордий«Не ходи, Юльчику, в двір, не бався з тими хлопчаками, ти інший, сину, вони не з твого кола...» мовби відділений од решти, розумніший, кращий, здібний.=ДІЙСНІСТЬ«Добре б завтра прокинутися раптом кимось іншим — не Юльком Ващуком, ні, ким завгодно, аби не Ващуком. Звичайним, буденним. Встати, вмитись, щось буркнути матері, коли вона попросить купити хліба, грюкнути дверима і вийти на вулицю — також звичайну, буденну,— і бути байдужим до каменів, до форми вікон, докольору дахів. До дзвону трамвайних рейок. До голосів у натовпі.» Бажання стати іншим=МРІЯ

У школі ми вивчаємо багато предметів, які дають нам інформацію про різні явища у світі. На уроках ми дізнаємося багато нового. Деякі предмети мені подобаються більше, деякі менше. Багато в чому через те, наскільки цікаво проходять уроки.

Мій улюблений урок – література, і російська, і зарубіжна. Що мені особливо подобається, це те, що він ніби переносить нас в інший час і іншу культуру. Перед нами виникають фігури письменників і поетів минулих століть, на сторінках їхніх творів ми бачимо життя і характери людей, які жили колись до нас. Саме в літературних творах вигадані герої постають перед нами, як живі, наповнені своїми думками, почуттями. Разом з ними ми переживаємо захоплюючі, а часто й трагічні, події, немов стаючи частиною історії.

Мені подобається, коли на уроці літератури ми дізнаємося про життя самого письменника або поета, про ті події, які підштовхнули його до написання твору. Крім цього мені подобається читання за ролями і складання характеристик героїв. Я люблю заучувати красиві вірші про природу або людей. Вони ніби передають мені ті почуття, що відчували поети, коли створювали їх.

Уроки літератури не тільки пізнавальні, вони також розвивають вміння правильно і красиво говорити, співпереживати героям, а також відкривають перед нами дивовижний світ подій, в яких ми б інакше не побували, і людей, яких би по-іншому і не зустріли.