Спильнокореневи слова до вересневий

А не Дуб ли он в этом году в России и в России и

Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполу­чень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій побуту чи ро­динних стосунків, із сільськогосподарських та трудових процесів, різних ремесл чи виробництв, народних обрядів та звичаїв , також вони можуть мати біблійне походження чи відноситися к античнім міфам.

Перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження.
«Комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.

«Знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим.

«Лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження.

«Мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)»  - джерело походження народний фольклор.
 
«Заварити кашу» (затіяти якусь не­приємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і  з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів.

«Легкий хліб (здобутий  без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці  вирощування хліба в стародавні часи.

«Гав ловити (марно витрачати час)»  - фраза народного походження.

«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».

 «Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана  з рибальством.

 «Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з людини за світом тварин і птахів.
 
«Альфа й омега (початок і кінець  чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.

Друга група фразеологізмів має літературне походження .
«Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).

«Не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»

 «В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».

«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»  – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".

Не марИво, а марЕво! Це виняток! з правила на слова печИВо, мережИВо.
а винятки марево і зарево!

Марево - підмет, іменник
Маготіло, грало, лилося - присудки, дієслова
Над ставком - обставина, іменник з прийменником
Над садками - обставина, іменник з прийменником
Золоте - означення, прикметник
хвилями - додаток, іменник
неначе - нз що це..
у повітрі - обставина, іменник з прийменником
пасма - підмет, іменник
ворушилися - присудок, дієслово
Якісь - означення, прикметник
тонких золотих - означення, прикметники
ниточок - додаток, іменник