Уміння прощати - велика наука» текст

перепроверить за меня

Объяснение:

У житті кожна людина може потрапляти в скрутні, непередбачувані і конфліктні ситуації. Спори і конфлікти рідко завершуються спокійно, найчастіше опоненти розходяться кожен при своїй думці, а найчастіше - в образі один на одного. Згодом емоції вщухають, але відновити спілкування може бути не так вже й просто. Саме в цей час один з опонентів, який усвідомлює свою неправоту, або просто хоче зробити перший крок до відновлення відносин, вибачається або просить вибачення. В цей час його опонентові доводиться ставати перед важким вибором: прощати чи ні. Звичайно, якщо люди досить близькі і образа була не надто серйозною, то вибір очевидний. Але що ж робити в іншому випадку, коли нанесена образа зачепила за живе, а прощати не так вже й хочеться?

Пробачити - значить забути, переступити через те, що було і продовжити нормальне спілкування. Прощення потрібно завжди, адже таким чином людина відпускає від себе образу і заспокоюється. Прощати потрібно завжди, питання лише в тому, чи варто продовжувати спілкування після події. Якщо людина поступає так само неодноразово, потім вибачається, але після примирення продовжує вести себе так само, то навряд чи варто спілкуватися далі, адже це буде повторюватися і далі.

Якщо конфлікт стався вперше або повторюється, але дуже рідко, потрібно обов'язково давати людині право на помилку, простивши його. Мудрий і розуміюча людина обов'язково усвідомлює все і не допустить такого наступного разу.

Звичайно, пробачити часом буває важко, але потрібно уявити себе на місці людини, який просить вибачення, адже робити це ще складніше, часто для цього потрібно переступити через себе, поставивши збереження хороших відносин в пріоритет.

Уміння прощати - дуже важлива якість для кожної людини. Воно в будь-якому випадку до в житті і спілкуванні з людьми. Звичайно, розвинути його в собі може бути непросто, але потрібно усвідомлювати, що це того варто.

Повітря, сонце, небо, земля — це багатство кожної людини. І дуже важливо все це зберегти. Раніше люди схилялися перед природою, вшановували її. Зараз людина хоче від неї взяти якнайбільше, забуваючи, що вона — гість на землі. То ж берегти природу — це одне із важливих завдань людства.І як сумно і прикро на душі, що на Україні не вберегли матінки-природи. Сьогодні трагічні дзвони лунають над нашою землею. Це дзвони пам’яті. Вони нагадують про страшну трагедію, яка відбулася в Чорнобилі. Саме там у квітні 1986 року вибухнув атомний реактор, і “мирний” атом приніс таке лихо, якого людство ще не знало. І найстрашніше те, що наслідки Чорнобильської трагедії ми будемо відчувати довгі роки, і нащадки наші не раз пом’януть її словами гіркими й гнівними.Тяжкими роздумами про цю трагедію та її наслідки пройнята поема Івана Драча “Чорнобильська мадонна”.Вже сама назва твору висвітлює його суть. Мадонна — це жінка, прекрасна своїм материнством, це життя і продовження роду, це безсмертя людства. Митці всіх часів зображували Мадонну, у кожного вона своя, неповторна, її образ проходить крізь століття. Любов та ніжність творили Мадонн. Нова Мадонна народилась із спалахів збожеволілого атома, із страшної біди. І ім’я її — Чорнобильська мадонна.На її очах змінився світ: ліс став “сонця рудіший”, пишна рослинність стала насиченою радіонуклідами. Тепер отруєні і земля, і вода, і повітря.Але найстрашніше те, що смерть торкнулася своїм крилом і дорослих, і дітей. І вагітна жінка вже ніколи не буде знати спокою за ще ненароджене дитя. Гинуть дорослі сини, борючись зі страшним вогнем, гинуть матері, які неспроможні до синам. Вогняний хрест тепер переслідує і синів, і матерів. Ніхто не врятується, бо смертельний вогонь “женеться хрестом навздогін”.Іван Драч намагається знайти витоки біди, чому вона сталась, і доходить страшного висновку: цю трагедію породили нелюди. Немає значення, хто вони: чи політики, чи вчені… Але вони будуть прокляті народом за недбалість, за байдужість.Бог їм суддя.І сьогодні обов’язок кожного з нас — зробити все, щоб ніколи більше не зазнала лиха Земля.Люди! Бережіть землю! Бережіть заради дітей, онуків, заради життя!

  у давні часи люди не вміли вирощувати рослини, тому кочували у пошуках їжї. згодом навчилися їх вирощувати.  

  рослини слугують їжею, є кормом для тварин. кисень та очищують повітря від забруднення.  також рослини є будівельним матеріалом, паливом. деякі мають лікувальні властивості, їх використовують у косметиці. щоб прикрасити подвір’я та оселі вирощують декоративні дерева чи квіти у вазонах. також створюють парки у великих містах.   усього не перелічити. вирощують не тільки існуючі сорти, селекціонери старанно працюють над виведенням нових.

    рослини приносять багато користі. неможливо уявити наше життя без них, тому люди вирощують рослини