Що таке лінгвістичний паспорт слова, який план?

Объяснение:

По суті, лінгвістичний паспорт слова - це його фонетичний та лексико-граматичний розбір. Кожне слово можна розділити на морфеми, аналізувати їх за до фонологічної транскрипції. Також можна використати фонетичну і морфологічну транскрипції. Важливо ще зробити дефініційний розбір, щоб зрозуміти в якому контексті те чи інше слово можна вживати. І, на додаток, можна зайнятись етимологією слова (вона робиться перша). Із вище щось там написаного, давай зробимо (умовний) план і додамо ще декілька важливих пунктів:

Лінгвістичний паспорт слова:

Вказати етимологію слова.Вказати до якої частини мови слово відноситься.Надати чітке дефініційне значення слову. Тобто вказати в яких областях науки воно може використуватися та, якщо слово має таку особливість, вказати декілька визначень цього ж слова. Зробити транскрибування: фонологічне, фонетичне та морфологічне.Дати приклади використання.

Объяснение:

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.

Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.

Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

С незапамятных времен курица у людей была предметом шутливых насмешек. Она не летает, хотя имеет крылья, не вьет гнезда, боится воды, не видит в темноте, пуглива, глупа. Недаром говорят, что рак — не рыба, а курица — не птица. Отсюда и выражения: «курам на смех» (даже глупые куры и те смеются); «мокрая курица» (о человеке, имею­щем жалкий вид); «нацарапал, как курица лапой» (о неразборчивом почерке); «куриная память» (о забывчивом человеке); «раскудахтался, как курица» (о болтливом человеке); «бродят, как куры» (о праздных зеваках, бестолково слоняющихся туда-сюда).
Хорошо смеется тот, кто смеется последним — крыл. сл. Выражение это принадлежит французскому писателю Жану Пьеру Флориану (1775 1794), употребившему его в басне «Два крестьянина и туча»