Фонетичний розбір слова харківщіні , нашої

ответ:

[ х а р к і в щ и н і] 10 букв, 10 звуків

[н а ш о ї] 5 букв, 5 звуків

ответ:

кажуть, народ є живим, допоки живе його мова. "мова — це кров, що оббігає тіло нації. виточи кров — умре нація" (ю. дзерович). тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить, чи не перерветься та золота нитка, що пов'язує покоління з поколінням. саме від нас залежить, чи не будуть замулюватися криниці рідної мови. хай біля наших криниць звучить інше слово — ми раді гостям, ми втамуємо їхню спрагу, адже українці — народ гостинний.

та дбаймо про рідні криниці! надзвичайна наша мова є таємницею. у ній усі тони й відтінки, усі переходи звуків від твердих до найніжніших, вони мелодійні, вишукані. тому про чистоту їх треба дбати постійно.

здавна відомо, що рідне слово, виплекане народом і родом, має таємничу здатність тримати людину в повноті її історичного й духовного буття. "мова — душа кожної національності, її святощі, її національний скарб" (іван огієнко). від батьківського порогу рідної мови можна виходити на широкі магістралі світу. слід шанувати в собі рідне, споконвічне, поважаючи всі інші мови, які дозволяють нам бути неупередженими й успішними. бо ще вольтер сказав: "знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замка".

але безмір світовий і космічний не дасться в руки безбатченкам. тож перше слово, звернене до мами, хай стане оберегом у пам'яті, щоб нести його в собі як маленьку сполохану пташку, а коли стане тяжко — лиш відчути цю полохливу ніжність, і тоді всі труднощі стануть незначними. воістину правдиві слова: "рідна мова дається народові богом, чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів" (в. захарченко).

ответ:

1. він мав залишитись,  але  чомусь пішов. (але - сурядний протиставний сполучник)

2. час вже спливав,  однак  ми все встигли. (однак - сурядн.протиставн.) 

3. він був ще молодий,  проте знав усе на світі. (проте -  сурядн.протиставн.) 

4. він подивися на нас  і  ми одразу все зрозуміли. (і - сурядн, єднальн) 

5. я знав хто винен,  але  не смів сказати. (але -  сурядний протиставний сполучник)

6. я повернусь до тебе,  або  навік загину. (або - сурядню розділовий)

7. життя все йде,  а  я радію кожній його миті. (а - протиставн, сурядн.)

8. я мав йти звідти,  а то  було б лихо на селі. (а то - сурядню протиставн)

9.  чи то  небо почорніло,  чи то  все сумує. (чи то - сурядн, розділовий)

10. нахмарилось небо,  проте  хлопчикові було вже всеодно. (проте - сурядн, протиставн.)

подробнее - на -

объяснение: