Визначити тему та ідею текст. найти складне синтаксичне ціле. дібрати заголовок. був травневий сонячний ранок. на зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. у неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. вона почимчикувала зеленими луками. побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку. усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. він летів повагом, не поспішаючи. коли це дівчинка побачила діда. він ішов їй назустріч. погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. дівчинка несла назустріч дідові усмішку. вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: “усміхніться й ви, дідусю! ” та дід не усміхнувся. погляд його залишався похмурий, брови — насуплені, очі — злі. страх оволодів серцем дівчинки. усмішка погасла на її лиці. і тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. зелений луг посірів. жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре. дівчинка заплакала. за хвилину дід уже був далеко. вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною. дівчинка йшла собі луками далі, її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде. придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає, дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. бабуся усміхнулась. і така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись усякими барвами. мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок. дівчинка усміхнулася, перед її очима знову затремтіли барвисті крильця метелика. вона пішла за метеликом, а бабуся спинилась на хвилинку і, дивлячись їй услід, щось тихо ла.