Твір у публіцистичному стилі на тему: щоб повірити в добро, треба почати творити його.

Все життя людина навчається чомусь цікавому. Багато хто з нас, не раз запитував себе:"Та навіщо мені ця українська мова, чи взагалі щось вчити?!". Чи не так? Взагалі то, люди дуже й дуже потрібні знання. Перша людина потерпала від недостатку знань, тому не могла робити певні легкі речі. Проте напротязі всього життя, вона навчилася багатьом речам, та їх виявилося так багато, що кожну з них можна підставити під власні ситуації у житті! Тож наука дуже важлива для людини, як сонце для життя, тому що одне без іншого не існує.

Байдики бити, прийти до висновку, замилювати очі, збити з пантелику, гав ловити, жити розкошуючи,крига скресла, бути на видноті, ніде правди діти, камінь на серці( нести́ тяга́р на свої́х пле́чах ), потерпіти фіаско ( сісти маком, піймати облизня ), з чистого листа ( з нового рядка), козел відпущення ( цап-відбувайло), для відводу очей (замилювати очі), дар слова, тягар спогадів, зачепити за живе, поставити мету, жили-були, верзти дурниці.

Ігор у нашій школі став цапом-відбувайлом, кожен намагався зачепити його за живе.
Після довготривалої гаряки, Марія почала верзти якісь дурниці.