Зробіть повний синтаксичний розбір речення накресліть його схему: все що в світі минає бачить дзеркало дня

Ки́евская о́бласть (укр. Київська область) — область на севере Украины. Киев является административным центром области, но формально не входит в её состав, являясь отдельной административно-территориальной единицей в составе Украины. Киевская область была образована 27 февраля 1932 года в составе УССР, в числе пяти первых областей республики. Административным центром области стал город Киев.  Расположена в среднем течении Днепра, большей частью на его правом берегу. Северная часть области находится на Полесской низменности. Восточная (левобережная) часть — на Приднепровской низменности (абсолютные высоты 100—140 м над уровнем моря в границах области). Центральная и юго-западная — на пологоволнистой Приднепровской возвышенности, изрезанной долинами рек и оврагов (до 273 м над уровнем моря).

Вся территория области относится к бассейну Днепра, являющегося важнейшей водной артерией области. В пределах области Днепр течёт на протяжении 246 км и имеет следующие крупнейшие притоки: Припять (с притоком Уж, или Уша), Тетерев, Ирпень, Стугна, Рось (правые), Десна, Трубеж, Супой (левые). Рось и Супой впадают в Днепр за границами области. В общей сложности в области насчитывается 177 рек. Озёр немного, сосредоточены они преимущественно на севере. На территории области расположена большая часть верхнего водохранилища Днепровского каскада — Киевского («Киевское море», как его часто называют (1964—1966); длина 110 км, ширина до 12 км, площадь — 922 км²; средняя глубина до 4 м (наибольшая — 14,5 м), полный объём — 3,73 тыс. км³), а также Каневское водохранилище (1978 г.). Всего в области имеется 13 водохранилищ, свыше 2000 прудов, почти 750 небольших озёр.

Кілька років тому батько приніс додому щось маленьке, і потужне, це кошеня. Подивитися на нового члена сім'ї поспішили бабуся, матуся, молодша сестра. Всі вони почали клопотати про створення умов для цього переляканого живої істоти. Бабуся пожертвувала під підстилку свою маленьку подушечку, мати налила в блюдце молока, сестричка почала підбирати іграшки для кошеняти. Всім була робота. Згодом Васька (так назвали ми кота) вже гордо походжав по кімнаті, знайомлячись з новим житлом. Його сіре хутро з темними смужками на спині і на кінчиках вух переливалося в світлі лампи. Зелені круглі очі з подивом зупинялися на тому чи іншому предметі. І до всього треба було торкнутися кошеняті лапкою з гострими кігтями. Батько з посмішкою кинув на адресу тварин: «Нащадок нубійського кота». Виявляється, що в старовинному Єгипті кішки користувалася неабияким пошаною. П'ять тисяч років тому єгипетські фараони вивозили з Нубії - однієї з найдавніших країн Африки - котів. Поступово цих тварин стали обожнювати. За образу котів навіть могли стратити людину. З Єгипту нубійський кіт потрапив в Південно-Східну Азію, Південну Європу, Індію. Зустрівшись тут з лісовим диким котом, нубійський дав потомство, яке стало предками всіх сучасних свійських котів. Васька став уже дорослим. Він відчуває нашу любов і доброту, даруючи радість спілкування.