ответ: Барвінок хрещатий. В цієї квітки п’ять пелюсток. В народі говорять: перша пелюстка – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність. У народній медицині трава барвінку здавна застосовується при дизентерії, туберкульозі легенів, кровотечах. Відваром трави користуються для полоскання горла. Первоцвіт цвіте ранньою весною жовтим кольором. Можна його зустріти в нашому лісі на полянах, у дубових лісах. Коли я кашляю, бабуся дає мені пити чай з первоцвіту. Звіробій. Це ліки, як кажуть у народі, від дев’яноста дев’яти хвороб. Спиртові настої вживають для збудження апетиту, при захворюванні шлунку. Розведену водою настойку використовують для полоскання горла. Застосовують звіробій проти ангіни, ревматизму, грипу, запалення печінки і нирок, головного болю. Материнка. Застосовують, як потогінний і відхаркувальний засіб, що поліпшує діяльність кишково-шлункового тракту. Настій материнки, який додають у ванну чудово діє проти головного болю, золотухи, рахіту, різних запалень шкіри. Подорожник. А в народі називають "бабака". Росте, як бур’ян вздовж шляхів, біля жител. Листок подорожника очищає рани, прискорює їх загоєння. Якщо прикласти листок бабки до рани, то на другий день перестає боліти. Деревій відомий як кровоспинний знезаражувальний засіб. Лікують ним і виразкову хворобу шлунка, гастрити. Волошка синя, як літнє небо, є постійним супутником жита. В народній медицині цю рослину використовують при запаленні нирок, застудних захворюваннях, кашлю, болях у шлунку, при гарячці. Чистотілом користуються з давніх-давен. Рослина затримує ріст деяких злоякісних пухлин. Зменшує і заспокоює болі, загоює рани, виводить бородавки та мозолі.
Объяснение:
І. 1. Він шукав. Придивлявся до облич, що миготіли перед очима, ходив довго з вулиці на вулицю, і дріж проходила йому по тілу, коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла утома і борозни прорізали чоло, я все ж радий, що кожну кому в своїх піснях я напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу, коли погляд ваш зупиняється на пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї придніпровського парку, неминуче, мабуть, подумається вам: є в цих прекрасних образах щось і від неї самої, від авторки, від натхненної жінки-митця Галини Кальченко (О. Гончар).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти казку за прислів'ям вік живи вік учись саме казку
Жив якось раз Людина в роках. Був він (як йому самому здавалося) надзвичайно розумний. Кому яке слово не скаже, все слухають та кивають. На кого ні погляне - всяк йому посміхається. А Людина навіть і не замислювався про те, навіщо кивають і чому посміхаються. Він думав, що з поваги до його особливої мудрості. Але сам він був, чесно кажучи, неабиякою дурниці чоловік.
Одного разу був Людина в зоопарку. І каже людям: "Бачите цього тигра в клітці? Так ось. Я вже десять раз пхав в клітку руку, і він мене ні разу не вкусив. Зараз просуну в одинадцятий раз. І він знову не вкусить. Так як тигри нешкідливі".
Бачить Людина - люди знову кивають і посміхаються його словами. Сунув він руку в клітку, а тигр візьми, та й погризи його трошки. Не до крові, звичайно.
_
Вік живи, вік і вчися. І не дурному і випадковому власного досвіду, а зоології.
Не знав Людина, що люди, киваючи, перешіптувалися: "Ну і дурень же він, ну і неук!". А посміхаючись, говорили: "Таких неуків ще світ білий не бачив. Тигр - і той розумніше, коли неука не стерпів".
Объяснение: