21 усі слова треба писати через дефіс у рядку а світлий/пресвітлий, кімната/музей, фізико/, жовто/гарячий б навчально/виховний, дослідно/виробничий, українсько/ійський, вельми/шановний в народно/визвольний, всесвітньо/історичний, кисло/солодкий, тихо/тихо г давним/давно, жовто/блакитний, пів/відра, загально/освітній 22 усі слова треба писати через дефіс у рядку а південно/західна залізниця, словесно/художній, південно/український, техніко/економічний б світло/синій, художньо/публіцістичний, темно/брунатний, соціально/ економічний в фінансово/банківський, хвиле/відбійний, сизо/сірий, таємничо /загадковий г автобусно/таксомоторний, блідо/рожевий, взаємо/залежний, аграрно/сировинний 23 усі слова треба писати через дефіс у рядку а адміністративно/господарський, спортивно/масовий, транспортно/ експедиційний б торгово/посередницький, південно/кримський, статистико/економічний в суспільно/політичний, авто/мото/туризм, трагедійно/урочистий г темно/русявий, взаємо/зацікавлений, агітаційно/пропагандистський 24 виділене слово треба писати разом у реченні а повиті в ніжний іній, пущі стоять сріблясто/голубі. б синьо/синьо тумани повилися, огорнули зелені сади. в староруського золота повен, зазвучав сонце/носно сонячно- ярий оркестр. г я подався у світ щастя/долі шукати. 25 виділене слово треба писати разом у реченні а полин/гірчак, полин/бур'ян, пахучая трава — аж серце гоїться від ран, і пам'ять ожива. б у долині росли невисокі, але густі ліси/нетрі й синіло безліч боліт. в напів/темрява й тиша панували в морі. г поет — не той, що без кінця співа про руту/м'яту. 26 виділене слово треба писати разом у реченні а встають тумани над дніпром диханням хвиль блакитно/сизих. б 3 невлежаного туману вийшов синьо/окий, золото/чубий вересень. в вода стала темно/вишневого кольору. г я зупинився посеред біло/рожево/блакитного дня. 27 виділене слово треба писати через дефіс у реченні а понад пів/століття м. рильський чарував нас своїми дивними піснями. б вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекоти/поле. в дуб старий над тихим перехрестям путь/дорогу одкривав весні. г пахучий пил невпинно осіда, фарбує все у матові пів/тони. 28 виділене слово треба писати разом у реченні а осінь барвиста, мов пір'я жар/птиці. б єсть люди на світі — сріблом/злотом сяють. в пів/європи пройдено, скільки пережито! г летить із вишні біло/цвіт в широкий світ, весняний світ. 29 виділене слово треба писати через дефіс у реченні а стоїть золото/главий наш київ у садах. б троянди паморозь іскристо/сиза вкрила. в озимина витикає свіжо/зелені голки. г далеко над водою схилився наш срібно/корий осокір.
Ответы
Бджільництво завжди було в Україні у великій пошані.
Объяснение:
На схилі літ запорожці часто йшли не до монастиря, а на пасіку. До речі, саме на пасіці провів свої останні роки кошовий отаман Іван Сірко. Місце для пасіки вибирали затишне й мальовниче. Вулики ставили вічками на південь. Самі вічка робили досить вузькими, щоб бджоли могли захищатися від нападу сторонніх комах. Пасіку огороджували невисоким тином. Як оберіг тут височів хрест, бажано, щоб він був виструганий із розбитого блискавкою дерева. На пасіці обов’язково тримали ікону із зображенням заступників бджіл Зосима й Саватія. Узяти в малої комашини солодку рідину – справа ніби й нескладна. Та скільки старанності, обережності й терпіння вимагалося від пасічника! Узимку вулики зберігалися в спеціальному утепленому напівземляному приміщенні. Звалося воно омшаник. Уперше вулики виставляли на пасіку десь на третьому тижні весни. Перед тим їх обкурювали волошкою, щоб запобігти виникненню цвілі. Після зимівлі бджоли були кволими, тому їх підгодовували патокою. До неї підмішували корицю, гвоздику тощо. На початку літа бджіл вивозили в степ. Купальської ночі їх годували востаннє. 21 Пасічники доглядали за малими трудівницями. Проти воскової молі натирали рамки часником. Щоб відлякати мурашок, на дно вуликів клали полин та м’яту. Мед брали, обкурюючи вулики димом сірки або тютюном, щоб не зашкодити комахам. Бувало це двічі на рік, скажімо, на початку серпня та у вересні. Вийняті з вуликів стільники заносили в теплі приміщення й клали у спеціальні сита, що стояли над коритами, куди стікав мед. Спорожнілі соти перетоплювали на віск. У жовтні господар, покропивши бджіл святою водою, ставив вулики до омшаника.
Наші вчителі — дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть забуваємо про перерву, так нам цікаво.
На перерві я захоплено розповідаю своїм друзям про новини спорту, адже я затятий уболівальник. Лунає наступний дзвінок, і ми знову заповнюємо наші світлі й затишні класи. Частіше в нас буває п'ять або шість уроків.
Шкільних днів у житті учня дуже багато. Декому може здатися, що вони схожі один на один. Але це зовсім не так. Кожний день у школі збагачує мене новими знаннями й враженнями. Я хочу, щоб усе моє шкільне життя було таким само цікавим і щасливим.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Популярные вопросы в разделе
Як правильно пернести слово покликала?
Увести кожен фразеологізм у речення: - пасти задніх -пекти раки -узяти бика за рога
Цінності час, особа , число, рід(якщо є)
Дай ответ давайте правильний напишите лобуду + варн
ответ:
21 в