Розберіть речення 1)крони каштанів тихо палахкотять пишними суцвіттями і поширюють довкола себе ніжний запах котрий віщує наближення літа 2)на каштанах з’являється зав’язь що згодом перетворюється в отих зелених їжачків начинених блискучими коричневими кульками

Доля народу - це доля кожного з нас, і залежить вона виключно від нас. від наших вчинків, думок, поведінки. ми не маємо права бути байдужими, і повинні робити все для того, щоб доля нашого народу була якомога щасливішою та світлішою. що ж потрібно робити для цього? ? ну найперше - змінити себе : відкинути егоїзм, байдужість, черствість, і тоді будуть зміни. україна починається з нас. ми повинні бути свідомими громаданинами своєї держави, не стояти осторонь її проблем, брати активну участь у подіях, від яких залежить її доля. думка "я не піду на вибори, мій голос ітак нічого не вирішить" повинна бути забутою раз і назавжди, і більше ніколи не звучати навіть у власних думках. наша щира любов до свого народу і є запорукою його щасливою долі. дуже шкода, що не всі це розуміють.

Мовлення – це один з найважливіших засобів спілкування. по тому, як людина розмовляє, одразу складається враження про неї. мовлення людини – це наче її візитна картка, завдяки їй ми легко розуміємо, хто перед нами – дитина чи дорослий, людина з вищою освітою чи безробітний волоцюга, людина чемна чи груба. і культура мовлення є дуже важливою, адже якщо людина говорить з помилками, ставить неправильні наголоси, уживає недоречні слова та слова-паразити, то ми вже не сприймаємо її приязно, не вважаємо культурною.  що означає культура мовлення? це й дотримання літературних норм мови, вживання певних інтонацій. крім того, культура мовлення тісно пов’язана з культурою спілкування. треба вміти зрозуміти і те, що сказати, і те, як сказати, а також коли. найчастіше культурою мовлення володіє той, хто має відповідну освіту та виховання, тобто той, кого привчили бути чемними при спілкуванні з іншими, а також навчили правил мови, поваги до її краси та багатства. і хоч усі ми вчимо в школі українську мову (або будь-яку іншу), далеко не всі використовують ці знання в повсякденному житті. у побуті ми користуємося розмовним стилем і думаємо, що нам не треба стежити за тим, що ми говоримо. бо тут ніхто не поставить нам «двійку». але чи варто засмічувати своє мовлення нецензурними висловами, жаргонізмами, вульгарними словами? що красивого в безграмотності? хіба це робить спілкування приємнішим? мені здається, навпаки, цим ми лише принижуємо і співбесідника, і самих себе. до того ж, таке мовлення не завжди доречне й не всіма буде зрозумілим.  мовлення – це відображення думок людини, її світогляду з одного боку, а з іншого – це показник її ставлення до інших. вміння людини використовувати багатства мови для того, щоб виразити свої думки, характеризує її як освічену, розвинену, духовно багату. хтось скаже, що для нього це не має значення, як говорити. бо в житті є проблеми набагато більш суттєві. та спілкування – це одна з основних потреб людини, а зробити його приємним хоча б за культурного мовлення – це доступно кожному.