Новий учень у класі із прізвищем котик із якого всі глузують а мені потрібно його підбадьорить.діалог

Яка гарна погода на подвір"ї. За вікном дуже гарно, білий сніг...Ще  не дуже прохолодно. А ось і Михайло вийшов на прогулянку.
- Михайло!
- Привіт.
- Привіт.
- Скажи, погода гарна?
- Так, справді.
- А що ви робите?
- Хочемо зліпити снігову бабу. Хочешь з нами?
- Звичайно.
Авжеж, ліпленя сніговика або сніговох баби - це найгарніше захоплення малят, та в наш час ним не всі захоплюються. А шкода...
І ось уже хлопці рушили ліпити снігову бабу. Хто, готував тулуб, хто - ноги, хто голову. Дуже втомилися дітлахи, та все ж таки своє завдання виконали.
Вони зліпили дуже гарного сніговика, він подобовся не лише дітям, а у усім навкруги.
- Михайлику, додому! - кричала хлопцеві з вікна мама.
А й справді, за роботою дітлахи не помітили, як почало темніти...Потрібно розходитись по хатинках.
- Не сумуй, сніговичку...
- Ми ще повернемось до тебе.
Дітлахи прощались з сніговиком, а він вслід їй дивився і посміхався. Це був найпрекрасніший зимовий день.

Твір-опис «Зимовий день»Мені подобається, коли зимовий день - ясний та сонячний. Прокидаєшся вранці, а сонячне світло ллється у вікно крізь казкові морозні візерунки на склі. Небом пливуть білі хмарки, неначе влітку. От тільки зимове сонце у височині зовсім не зігріває.Зазвичай в такий ясний зимовий день на вулиці царює міцний мороз. Закутуєшся по самі вуха та виходиш надвір, щоб йти до школи, Навколо все білосніжне та сріблясте, просто очі сліпить! Хоч надягай темні окуляри!Біжиш по білій втоптаній стежці, а сніжок приємно рипить під ногами. Можна набрати сніжинок в рукавичку та вивчати їхні вишукані узори. Вони - маленькі витвори мистецтва зимової природи.