Як прописати годину 12: 55 прописом?

1) дванадцята година п'ятдесят п'ять хвилин

2) за п'ять хвилин перша (тринадцята)

3) п'ять хвилин до першої (тринадцятої)

Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі  хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!

   Твір про добру справу пропоную скласти так:
   Одного разу я вийшла із дому і побачила, як біля мого дому жалібно скавчить маленьке щеня. Я підійшла до нього і побачила, що воно хворе. Мабуть, дитинчатку збила машина. За кілька днів до цього у мене були іменини, бабусі та дідусі подарували мені трохи грошей. Я збігала додому по гроші та посадила щеня в ковдрочку. Ми відправились до лікарні.
   Вже через півгодини ми разом із моїм новим товаришем були у ветеринара. Лікар оглянув маленького собаку та зробив йому кілька уколів. Настав час розплатитись, але добрі ветеринари зробили все безкоштовно. Тепер мій маленький друг на ім'я Бембі живе разом зі мною.