Зробити синтаксичний розбір речення «після вечері ми починаємо колядувати»

Ми-підмет()

Починаємо колядувати-присудук(дві риски)

Після вечері-обставина(–.–.–.–.)

Далеко-недалеко, лелеко, млеко, небезпеко, смереко, еко
Зовсім-назовсім, передовсім, всім, винесім, передусім, усім, вісім, сім, грім, карім, старім, добрім, щедрім, мудрім, мокрім, окрім, крім
Аж ніяк-маніяк, ніяк, кон’як, хом’як, хлоп’як, черв’як, миш’як, натяк, ніштяк, кістяк, чортяк, босяк, косяк, повсяк, всяк,дурняк, як-не-як, хтозна-як, як
Ні до чого- нідочого, дівочого, ластівочого, жіночого, пророчого, лісничого, невільничого, дільничого, найдорожчого, найближчого, найнижчого, нижчого, дужчого, найтяжчого, дечого, овечого, лелечого, старечого, вовчого, ледачого, лежачого, юначого, мишачого, смердючого, гадючого, літаючого, воскресаючого

Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.

Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує.