Перші твори івана карпенка-карого​

сто тисяч, новобранець,збірник драматичних творів

Я вважаю, що щасливою людиною можна назвати  ту людину, яка має справжнього друга. Адже маючи друга ми можемо розділити з ним всі радості і печалі. Справжній друг ніколи не зрадить, а навпаки підтримає в скрутній ситуації. Він буде зтобою до останнього, щоб не трапилось. Для деяких людей щастям є навіть любов батьків, якої вони не знали і отримали. Для інших щастя - це кохана людина, яка заміняє і друга і вже сім,ю. Але ні в якому разі щастям не повинні бути матеріальні втіхии, це щастя лише для дурнів,які не розуміють святості високих, моральних почуттів.

Осінь... Це чудова пора...Ми всі гуляємо і насолоджуємося останніми теплими днями, перед холодною зимою. Листочки тихо опадають і легко приземляяються в калюжі, які залишив після себе теплий осінній дощик. Усі перехожі очікують якоїсь дивної казки, мріють про дивне, але чарівне продовження їхнього життя. Все замирає перед останнім видихом живості природи, яка приготувалась до глибокого сна. Рясні дощі надали сили матінці-природі, щоб вона себе чудово почувала протягом її піднесеного зимнього сну...