Ть будь / треба твір роздум на тему "ніщо не звеселяє душу людини, як споріднена праця" ​

ответ:

видатний український філософ і письменник григорій сковорода написав багато творів, але він відомий не тільки цим. крім цього, григорій сковорода також запам’ятався тим, що від нього походила безліч дуже цікавих і корисних висловлювань, які, як мені здається, дуже добре відображають реальне життя і його нинішнє, поточний устрій. він відмінно розбирався в людях, а також у тому, що робить їх веселими, щасливими і такими, які хочуть жити і розвиватися.

зокрема, однією з фраз даного літературного діяча і мислителя, які дуже запам’ятовуються, є фраза про те, що ніщо не звеселяє душу людини, як споріднена працю. що ж мав на увазі сковорода, коли формулював цю думку? як мені здається, поверхневий зміст стає зрозумілим кожній людині, адже всі ми стикалися з чимось таким на власному досвіді.

нехай кожен задумається про своє життя і про найбільш приємні і веселі його моментах. я думаю, що тоді кожен з нас зможе згадати те, як він колись працював у веселій та цікавій компанії своїх друзів і однодумців. дійсно, з цим варто погодитися – такі моменти дуже сильно веселять людську душу, роблять її більш відкритою і радісною. а якщо так сталося, що ви такого ніколи не відчували, значить у вас вкрай убогий життєвий досвід і вам терміново необхідно заповнити його в цьому відношенні.

чому ж так виходить? щоб відповісти на це питання, слід спочатку зрозуміти, яке місце в житті людини займає праця. а працю можна називати однією з основ життя будь-якої людини. вона має безліч особливостей. по-перше, на працю витрачається енергія. вона являє собою те, на що людина готова приділяти свої час і сили. отже, всі ми хочемо бачити та знати і результат праці. результат повинен бути найкращим. по-друге, людина отримує радість і задоволення від взаємодії з іншими людьми. і особливо добре це відчувається під час праці. саме з цієї причини краще всього трудитися в певної компанії – з якимись іншими людьми заодно. це зможе підвищити ймовірність того, що праця буде дійсно результативною, а також дуже звеселить душу людини.

григорій сковорода був абсолютно правий, коли сформулював своє відоме висловлювання. у людини є безліч потреб. двома з них є потреба в праці, а також потреба у дружбі і спілкуванні. цілком зрозуміло, що якщо дві ці потреби задовольняються одночасно, то від такого задоволення людина почуває себе дуже добре і приємно. проявляється це в тому, що душа людини стає більш веселою.

Я вважаю, що відпочинок є не маловажливим для людини. Всі ми потребуємо своєрідного релаксу повсякчас.Це надає змогу працювати працювати більш старанніше в пориві творчої наснаги та фізичних сил.

 На мою думку, відпочинок має бути не тільки для тіла, але й для душі. Ми повинні звільняти мозок від негативних емоцій, даремних знань та іншого душевного безладу. Для когось це прогулянка по скверикам з кращим другом, для когось самотній вечір з улюбленою книгою, для когось вихід на природу з батьками. Кожний з нас індивідуальний, а отже і вподобання теж різноманітні.По-перше, це піднімить настрій та підбадьорить вас у вихорі буденних днів. По-друге, відпочинок має позитивний вплив на фізиологічний стан здоров*я. Однак слід відрізняти звичайні лінощі та потребу в релаксі. Нарешті, є люди, які зловживають вільним часом ціленапрямлено, забуваючи про власні обов*язки. 

 Отже, ми дійшли висновку, що відпочинок має невід*ємне в значення в житті кожного з нас. Таким чином, він несе задоволення і користь водночас. 

Як я зустрів свого друга?

Мої матуся та тато казали часто про своїх друзів: "Ми з ними пуд солі з'їли". Я розумів, що цей вираз говорить про те, що мої батьки разом зі своїми друзями були у різних складних ситуаціях і залишилися після цього в гарних стосунках. Мені здавалося, що друзями можна бути і без "поїдання солі".

Але одного разу я зрозумів, чому мої батьки називали таких друзів справжніми.

Діло було так. Був самий звичайний день, котрий ничим не відрізнявся від інших днів, коли ти з ранку прокидаєшься та йдешь до школи, вчишься, додому та знов вчишься... Такий собі звичайний день. Так було і цього разу. Коли закінчилися уроки, мені мій приятель Сергій запропонував разом йти додому. Ми часто так робили, коли уроки у нас закінчувалися в один час. Для мене це було зручно, тому що по дорозі було весело, ми йшли, розмовляли, сміялися. Але цього разу, ледь ми відійшли від школи, нас зупинили декілька хлопців та почали затівати сварку, але, мабуть, не подобався із нас двох цим хлопцям лише я, і вони запропонували моєму другові йти своєю дорогою, лишивши мене з ними. Сергій нікуди не пішов, став поруч зі мною і сказав, що він не кидає своїх друзів у біді. Нам тоді не довелося дратися, тому що хлопців розігнав сусід, котрий проходив поруч. Але в той час, коли Сергій мене не залишив самого, а став поруч, я зрозумів, що зустрів справжнього друга, з котрим ми вже з'їли малесенький  горшик солі. Тепер я розумію батьків, коли вони на моє смішне питання, як вони зрозуміли, що поруч з ними ті, з ким треба їсти соль, відповідали, що мені душа сама підкаже, коли я зустріну справжнього друга. От моя душа тоді з п'яток і підказала мені про Сергія...