Диалог в библиотеке як ликувати книги

- Доброго дня, Лілія Василівна. Я принесла вам книжку, яку брала тиждень тому.

- Добрий день Марино. Швидко прочитала. Клади сюди, я її почищу.

- Я завжди дивувалася, як всі ваші книги, у хорошому стані, тому що деякі вже старші за мене.

- Усе дуже просто. Я завжди протираю на них пилюку, підклеюю клеєм, тому що скотч видно. Книга- це скарб для людини, але деякі цього нерозуміють.

- Це чудово і дуже цікаво. На мою думку до книги треба ставитися з любов³ю і повагою.

- Саме так. Якщо на книзі стерається малюнок, то можна просто намалювати новий, або обгорнути книжечку, у нову обкладенку. Ніколи не треба кидати її на підлогу, тому що вона відразу порветься. Загалом це всі правила, які я знаю і дотримуюся їх, і по цей день. Люби та цінуй книги, вони ще тобі у житті знадобляться!

- Дуже дякую, за цікаву розповідь. Допобачення!

- Допобачення!

Объяснение:

Ришки, малий Чіпка нікого не любив (П. Мирний).I ніхто того не чує, не знає, не бачить, опріч Марка маленького (Т.Шевченко).Крім цих прапорів, на довгому держалні маяв ще білий прапор (С. Скляренко).Bін пригостив яблуками всіх дітей, які були в дворі, і дорослих, не виключаючи й самого Степана (В. Шевчук). Тільки на відміну За винятком баби від козака, що не може обійтися без товариства, ворожбитові потрібна самот Hiсть, тиша і спокій (В. Рутківський). Ні небо, ні земля ніколи, навіть у снах, не покидають людини. (М.Стельмах.)

Я вважаю, що людина вчиться протягом усього свого життя. І навіть якщо вона старанно гризла граніт наки в школі та університеті, то впродовж життя ця особа дізнається багато нового.

По-перше, світ постійно змінюється, розвиваються технології, які роблять життя простішим. І для того, щоб жити з комфортом убсучаснлму світі потрібно вчитися користуватимя всіма благами цивілізації, що для дітей 50-60-х років буває важко. Яскравим прикладом з мого життя є моя бабуся. Вона закінчила школу на відмінно, а університет з червоним дипломом. Здавалося б чому ще вчитися? Але зараз бабуся вчиться користуватися комп'ютером, бо сучасний світ вимагає цього від неї. Незважаючи на всі свої знання, протягом життя вона вчиться чомусь новому.

По-друге, є люди, які впродовж життя навчаються, вдосконалюють себе і свої навички. Для того, щоб досягти вершинт своєї майстерності. Вони постійно вчаться інколи навіть все їхнє життя. Яскравим прикладом з української літератури є образ Степана Радченка із роману "Місто" Валер'яна Підмогильного. Степан протягом усього твору вчиться чомусь новому. І разом з здобутими знаннями він еволюціонує з сільського хлопчини в міського письменника. І в кінці роману за до надбаних знань Степан стає відомим письменником.

Отже, незважаючи на вік людина завжди може дізнатися те, чого раніше не знала. І не важливо чи вчитися всупереч певних обставин, чи для саморозвитку. Головне - це не треба цього боятися чи соромитися.