Написати казку "букви та звуки в туристичному поході"

Слова, які у мене асоціюються з почуттям щастя – це друзі, родина, свобода, молодість, любов. Точно пояснити, що для мене щастя важко, адже багато речей та справ роблять мене щасливим. Я люблю гуляти, займатися спортом, ходити по магазинах, подорожувати, зустрічатися з друзями, дізнаватися щось нове.

Я не та людина, яка може бути щаслива на самоті. Сімейні поседеньки чи прогулянки з друзями дарують мені щасливі моменти.  Іноді ми відчуваємо щастя, коли бачимо неймовірні пейзажі та красиві будівлі. Навіть смачна їжа, може зробити мене щасливим.

Для мене щастя – це моє життя. Я насолоджуюся кожним моментом. Звичайно, якщо у мене буде і кар’єра, і сім’я, я буду дуже щасливий.

Я думаю, що кожен може бути щасливою людиною, бо у кожного є родичі, друзі та можливості, які він може реалізувати в майбутньому. Всі люди у світі можуть відчути щастя, коли згадують щасливі та радісні моменти.

Объяснение:

Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!

Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.

Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.

Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.

Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.

У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.

Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.

Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Объяснение: