Продіювати сім слів друга книга

Ось і прийшла весна. Через сірі та важкі хмари немовби проглядає блакитне та веселе небо. Таким прозорим та блакитним воно може бути тільки весняної пори. На землі з’явилися веселі дзвінкі струмочки. З самого початку вони були майже не помітні, але пройде день чи два і вони наберуть силу і стануть більшими та помітнішими. Прилетіли перші пташки, з’явилися перші краплі з дахів , весняна мелодія прийшла на зміну зимовій тиші і звукам холодного вітру. Усе оживає: веселяться на гілках дерев пташки,із зимової сплячки просипаються звірі. В затінку, в куточках ще де – не-де ховається сніг, не може зрозуміти, що з кожним днем, кожною годинкою, кучугури все меншають, і як би вони не старалися, але не зможуть сховатися від теплого весняного сонечка . Все помітніше що довшають дні. А сонечко? Воно пригріває все сильніше.

гаючи за весною, неможливо не помітити як вона приходить, як з'являється зелена травичка, на якій можна полежати. Весна- це не тільки пора року, це немов дивовижне явище, яке дає життя усім нам. Весна немов мати, яка кожного ранку буде мене, так само і весна приходить збудити сплячу природу.
 Через декілька днів з початку весни, починаються з'являтись бруньки на деревах. Якщо бути уважним, можна помітити як з кожним днем бруньки на деревах, все більше і більше відкриваються. Але найдивовижніше в цю пору, це коли повертаються з теплих країв птахи, і повсюди чутно їх чарівний спів. Якщо гати за природою, можна помітити як вона приходить. Заходить у кожен двір де є квіточки, на кожній галявині можа побачити як вона ходить. І тоді розумієш, що сестра Веснонька прийшла.