Хто зможе , мені потрібно написати текст-опис на тему батьківська оселя. з 2-3 дієприкметниками. за це 35 ів. будь ласка.

Батьківська оселя — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.

Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос.

І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним.

Объяснение:

Він зриває останні листочки з дерев, зовсім не жаліючи їхнього золотавого вбрання. Листопад інколи приходить в образі людини- похмурої і не надто люб'язної. Своїм виглядом він справляє якесь гнітюче враження, саме цим лякаючи перехожих.
Одного дня він саме сидів на лавці у парку, вигадуючи чим би зіпсувати настрій іншим ( ох і пакосний він був).
Раптом до нього підбіга одна дівчинка. Він уже хотів нагриміти на неї, але її очі, в яких не було ні крапельки страху, здивували його.
Дівчинка сіла на краєчок лавки і почала розповідати йому казки. Так зародилася їхня дружба. Кожного дня прибігало золотоволосе дівча щоб хоч трохи звеселити свого нового друга. Але одного ранку вона не прийшла..
Після цього пройшло дуже багато років, і кожного дня у парку бачили дідуся, який очевидно когось чекав. І ось нарешті він побачив свою знайому. Її волосся посивіло, а лице вкрили зморшки. Того ж дня вона зникла, і ніколи не поверталась.
Можливо ви здогадались куди вона зникла? Якщо ні, тоді знайте, що вона сталп його маленькою "помічницею". Тепер вона допомагає йому зривати листочки з дерев, хоча інколи вона навпаки заважає йому. І їхня дружба триває й досьогодні.

1.Український народ має багато традицій. Кожне свято цікаве, бо українці відмічають їх з певними обрядами, звичаями, піснями. 

   Моє найулюбленіше свято - Великдень. Мені дуже подобається саме готуватися до нього. Кожен в  нашій сім'ї  має певні обов'язки, готуючись до Великодня. Мама пече смачні, рум'яні  паски.  Я з бабусею розмальовуємо писанки. Молодша сестричка прикрашає кімнату запашними квітами та рушниками. 

  У святкову неділю на Великдень ми всією дружною родиною йдемо до церкви, аби посвятити паску та писанки. Повернувшись додому, сідаємо за святковий стіл і починаємо розговлятися. Вітаємо один-одного зі святом, промовляючи: "Христос Воскрес!"

 Як добре що такі традиції передаються від покоління до покоління. Під час таких свят все навколо стає світліше і добріше. Від звичаїв, що передаються від діда-прадіда світ стає кращим.

Подробнее - на -

Объяснение: