твір на тему: що я буду робити якщо я проснуся і зрозумію що перетворився на...​(на будь-кого)

Якби я перетворилася в кота, я б спочатку обстежила обстановку навколо себе, не стала б панікувати. панікувати в цьому випадку не можна, інакше не зможу розібратися в тому що проізошло.окончательно зрозумівши що це не сон йти в пошуках намагатися писати, подавати якісь знаки людям.

Объяснение: на красавчика/красавицу

У каждого из нас бывают моменты, которым суждено сохраниться в сердце на всю жизнь. С раннего детства в нас закладывается особое отношение к некоторым вещам. Мы по-разному воспринимаем явления и события, которые случаются в нашей жизни. И некоторые впечатления (у каждого они свои) приобретают для нас особое значение , сопровождают нас, вызывая светлую улыбку. Для меня такими  воспоминаниями стали руки моей мамы.

    Когда я была совсем маленькой и начинала капризничать, мама брала меня на руки.От ее мягких ладоней веяло таким теплом, что мне сразу же становилось уютно и хорошо. По вечерам она читала мне сказки, Я всегда ярко представляла то, что происходит с героями, как будто сама оказывалась участницей всех событий. Иногда в сказках бывали страшные моменты, но мама обнимала меня, ласково улыбалась, и я сразу же чувствовала, что у сказки непременно будет счастливый конец. А хорошие герои  (и, конечно же, я вместе с ними) обязательно победят.

   А еще мамины руки всегда пахли чем-то приятным и сладким. У нас в доме никогда не переводились вкусные пироги и печенье. На кухне я любила следить,как ее умелые руки работали с тестом. И все она делала с такой любовью и радостью. Наверное, ее руки передавали эту любовь тесту, поэтому пироги получались воздушными и невероятно вкусными.

     А как мне нравилось зимними вечерами, удобно устроившись возле мамы, наблюдать за тем, как она шила моим куклам наряды или вязала. В ее пальцах  быстро и проворно мелькали крючок для вязания , длинные спицы, вывязывая замысловатые узоры: «косички», «ромбики», «жгутики».Они переплетались между собой, создавая замысловатый рисунок ,будто подчиняясь какому-то волшебству

   Мамины руки  никогда не знали усталости, они всегда находили себе дело, все могли и все умели. К старости  их изрезали морщины, но все равно ничего теплее и надежнее  маминых рук  на свете не было.

    Мамы уже нет. И сейчас, когда мне становится тоскливо или плохая погода навевает грусть, я вспоминаю маму, ее оптимизм и неиссякаемую жизненную энергию, и это воспоминание, как неиссякаемый  источник дает силы жить. мы так делали

Шкідливі звички-шлях у безодню: Діалог

- Привіт, Андрію! Ти чув новину? Миколу батьки спіймали на палінні, так тепер він наказаний: цілий тиждень з дому не вийде.
- Привіт. Чув. І чого це вони на нього так розсердилися? Зараз кожен другий школяр палить. Може, Микола вважає, що з цигаркою він виглядає дорослішим... Дурник. Та нехай собі палить, як порозумнішає - кине.
- А від раку легенів він померти не хоче? До того ж, кинути палити дуже важко - важче, ніж кинути вживати героїн.
- Тю! Та ти що, порівнював? Звідки ти це знаєш?
- А у мене дядько в онкодиспансері працює. Він мені багато чого розповів. І про те, що рак легенів "молодшає", і про те, що його дуже важко лікувати. Пам'ятаєш, від чого помер Олександр Абдулов?
- Так, знаю. Саме від раку легенів.
- А як ти вважаєш, чи помер би знаменитий актор від цієї хвороби, якщо її б було легко лікувати? Рак легенів - це майже завжди вирок.
- Який жах.
- Так отож. Як на мене, краще не ризикувати.
- Я теж так вважаю. А що ти говорив про те, що палити кинути важко?
- Не важко, а дуже важко. Це мені теж дядько розповів. Нещодавно стаття вийшла у науковому журналі про це. Виявилося, що кинути палити важче, ніж вважалося раніше. Сила цєї звички навіть сильніша, ніж звичка до вживання тяжких наркотиків.
- Мабуть, краще не починати.
- Згоден.