Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.
При цьому:
1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносиш можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).
2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько).
3. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо.
4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).
5. Не можна розривати ініціяльні абревіатури, а також комбіновані абревіятури, які складаються з ініціяльних скорочень цифр: ЗІЛ-111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.
6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про́ й Дніп-ро́, Оле-кса́ндра й Олек-са́ндра, се-стра́ й сест-ра́. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьки́йі близь-ки́й, видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во, га́ли-цький і га́лиць-кий, україн-ський і українсь-кий, убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во, суспі́льс-тво й суспі́льст-во.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Однорідними членами ускладнено речення: А)Постій, постій, козаче, твоя дівчини плаче Б)Котилися ясна зоря з неба та й упала додолу В)Звичайно, усі ці міфи можна трактувати і так і сяк Г) Стихне мелодія, й схлипне поволі срібна хмаринка перлистим дощем
1.Укажіть речення, у якому розділові знаки розставлено правильно
А Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
2. Укажіть складносурядне речення з розділовим сполучником А
Г Незабаром ви побачите на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте зненацька якийсь схлип.
3. Складними є всі речення, ОКРІМ
Б Користуючись інтернетом, намагайтеся шукати українські відповідники російським сайтам
4. Укажіть складнопідрядне речення, де підрядна частина стоїть усередині головної
А Олег Ольжич мріяв, коли Україна стане незалежною, сягав у далечінь прийдешнього.
5. Укажіть безсполучникове складне речення, частини якого передають одночасність дій або явищ
А Сіло за горою сонечко, зірки засіяли.
6. Укажіть складне речення з сурядним і підрядним зв’язком
В Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль.
7. Установіть відповідність між розділовим знаком, який потрібно ставити, та реченням (розділові знаки опущено)
1. двокрапка Б Перед досвітком вовк насторожився: здалеку почувся скрип коліс.
2. тире, кома А Гроза пройшла - зітхнули трави, квітки голівки підняли.
3. кома, тире Г Минув рік минув другий, - козака все немає.
8. Установіть відповідність між назвою засобу зв’язку і прикладом речення ( розділові знаки опущено)
1. сурядний і безсполучниковий Б в рясний та теплий дощ, скупав школу і дітлахів, і знову тут світить сонце, молоде листя на платані переблискує кожною завислою крапелинкою .
2. підрядний і безсполучниковий А Душа Тараса роздвоювалася, ще раз у раз у ній зринали Київ та чудова ніч на Дніпрі, між межигір’ями, де прилучився знову до потаємних глибин народу.
3. сурядний, підрядний і безсполучниковий В. Звів дідусь голову з трави - Максим хотів ще раз побачити оте сяйво, але диво тому й залишається дивом, що воно ніколи не повторюється.
Прочитайте текст. Виконайте завдання № 9-11.
1. Ніхто тоді солі не важив, тому що ні мір ні вагів не було, і здавна, за звичаєм, її продавали на око. 2. Були й такі хитруни, що в степу, перед Перекопом, де ханська сторожа брала мито, залишали порожні вози, а потім перевантажували на них надлишки солі щоб якось довезти додому. 3. Вигода була подвійна: за кожен чумацький віз платили менше власникові солі і відповідно менше мита в ханську казну бо мито сплачувалося теж від воза. 4. Підводи рушили, заскрипіли ярма, загегейкали на волів чумаки, сонний степ враз сповнився голосистим цвіріньчанням цвіркунів, потривожених стукотом коліс, сопінням волів та кінським іржанням. (В. Малик)
9.Складним реченням з різними видами зв’язку є
В 3
10. Четверте речення має граматичних основ
Г 4
11.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
В 3 Вигода була подвійна: за кожен чумацький віз платили менше власникові солі і, відповідно, менше мита в ханську казну, бо мито сплачувалося теж від воза.