9. Знайдіть речення, у якому підрядна частина залежить від усього головного речення. а) Та не злічить віків, що встигли вже пройти (П. Фили- пович, б) А там, де мене чекають, рипає хвіртка тоскно і небо вовняним шарфом кутає шию од вітру (1. Драч). в) Все, що гарне у природі, все, що чесне у народі, роз- цвітає в ці деньки (М. Рильський). г) З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М. Коцюбинський). 10. Виділіть складнопідрядне речення з підрядним озна- чальким, п) Життя ариває дні мої, неначе вітер зриває листя (В. Со- сюра). б) Сонце пекло так, що й уночі степ пашів в) Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі (В. Кучер). г) От і прощай, літо, бо зима одразу впала на голову (М. Стельмах). 11. Знайдіть складнопідрядне речення з підрядним з'ясу- вальним. а) Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто (Т. Шевченко). б) Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих (І. Котляревський). в) Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі (В. Кучер). г) От і прощай, літо, бо зима одразу впала на голову (М. Стельмах). 11. Знайдіть складнопідрядне речення з підрядним з'ясу- вальним. а) Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто (Т. Шевченко). б) Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих (І. Котляревський). в) Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх бать- ків (М. Сингаївський). г) Дерево благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краю

1. Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.). Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси, ячмені почали половіти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 245); Скільки зглянеш — вилискують розгойдані вітром хліба, скільки чуєш — шумлять, переливаючись під примарним місячним сяйвом. Викинули колос, наливаються, половіють (Олесь Гончар, II, 1959, 85);  * Образно. Вітрець теплом із півдня віє І день під сонцем половіє (Микола Шпак, Вибр., 1952, 96);

//  Виділятися, відливати жовтим кольором. За шахтними спорудами половів пшеницями степ (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 79); Половіє безмежний клин озимої пшениці (Юрій Яновський, I, 1954, 17); Перед нею — рівний шлях, сонце сяє, вітер віє, стигле жито половіє, зеленіють дерева (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 141).

2. Втрачаючи інтенсивність кольору, робитися блідо-жовтим. Жовто-фіолетова заграва на заході блідла й половіла (Юрій Смолич, I, 1947, 124);  * Образно. Спочатку хоч потішала [Раїса] себе думкою, що вона не зайва на світі,.. але ця теорія з кожним роком блідла, половіла і з часом зовсім загинула (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312).

Объяснение:

" Дорогий мій дідусю! Сьогодні нам прийшов від тебе лист і ми всією сім'єю прочитали його. Ми дуже раді, що в тебе все добре. Нам приємно знати, що ти вже краще себе почуваєш і навіть можеш пересуватися. А ще ми всі дуже чекаємо тебе додому. Ти навіть не уявляєш собі, як мама зраділа, коли листоноша приніс від тебе лист. А як зрадів татко. Бігав по квартирі з тим листом, як мале дитя. А бабуся кинула все і відразу приїхала, як тільки взнала про те що ти нам написав. Взагалі всі дуже тебе любимо і хочемо вже нарешті побачити, обійняти і поговорити. Ти приїжай до нас поскоріше в мене для тебе є подарунок. Пам'ятаєш ти сварив мене за те що я не умів працювати з верстатом. Пам'таєш як довго ми зовизилися з ніжкою табуретки, але у мене так нічого і не вийшло. Я тоді ще поранився. Так от, дідусю, на уроках трудового ми почали цим займатися і мало того, що в мене вишло - вчитель  постійно мене відокремлює і похваляє. Мені приємно, що він ставить мене в приклад іншим. А ще я пишаюсь тим, що у тебе тепер є гарний внук, яким ти можеш пишатися. Любий дідусю, як мені нетерпиться щоб ти поскоріше оцінив мою роботу. Ми тебе всі чекаємо з великим нетерпінням. І пам'ятай ми тобі раді в будь яку годину, в будь який день."

                               Мама, татусь, баба Галина. а особливо внук Олексійко!

Объяснение: