1 Вставне слово.<br />АЮні друзі, ви полюбляєте мандри?<br />(В. Бакланов<br />БЛітература, за висловом письменника, <br />2 Вставне<br />наповнює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа). словосполучення.<br />ВВ ім'я миру і злагоди народів, напевне, <br />Кожний із нас не пошкодує віддати розум і<br />|3 Вставне речення.<br />дібності, віддати всі найкращі сили своєї<br />4.Звертання<br />туші<br />(О. Гончар).<br />ГА ці вміння розмовляти і слухати (як<br />азначає більшість учених-психологів) дуже<br />ажливі для людини (3 журналу).<br />Мабуть, не злічити всіх визначень сили і<br />раси народного поетичного слова (Г.<br />ойко).​

Без апетиту ковтнувши рештки вчорашньої трапези, почвалала до своєї кімнати.
Софійка відчинила шафу і, підібгавши ноги, всілася на лахи поверх шухляди. 
Так само підібгавши ноги, вона сидить – не в шафі, ні! – на присипаній сосновою хвоєю траві лікарняного дворища. 
Прокравшися звивистими завулками, з’ясувала, що хлопчина з матір’ю мешкають у дрібному півбудиночку над самісіньким крутосхилом, звідки вже починався парк.
І, прийшовши зараз додому, Софійка не застане Ростика (адже восени він ще не народився)!
Думала про чудасію із шафою, коли, повертаючися з уроків, піднімалася сходами.
Роззираючися, з теплотою згадала, як несподівано стріла тут Вадима.
Повагавшись, натиснула кнопку дзвінка над хвірткою.
Здолавши перелазик, Софійка з подивом помітила, що опинилася саме на тій вуличці, де жив загадковий хлопчик зі світлини. 
Бабуся замислилась і, патраючи курку, тихенько завела весільної:
Зважившись, навіть ущипнула якогось чоловіка за лікоть. 

Ще І. Кант у свій час зазначив:"Людина має схільнисть спілкуватися із собі подібними, тому що в такому стані почуває себе людиною". 2.Найоригінальнішим і заразом найбільше народним явився Руданський у своїх "співомовках" , - відзначав Іван Франко.   3."Чи бачили таке? - сказав батько додав:-Готовий хлібороб , одним словом"Розкажіть, будь ласка, мені пре вашу Героїню»,— попросив скульптор, закла­даючи ногу на ногу .„Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає?” – у неньки спитала дитина. К.Д.Ушинський писав: „Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само знайде вас”." Яка ж красива наша солов'їна мова!" - мовила жінка. " Я - патріот! - сказав хлопчина. - Я захищатиму свою державу!"" Дружба пізнається у біді." - говорить народна мудрість.Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою»,— підкреслював Володимир Сосюра.