Поже дуже нада бистроТвір на тему: Людина живе під водою

Н.в. тисяча дев'ятсот сімдесят два

Р.в. тисячі дев'ятисот сімдесяти (сімдесятьох) двох

Д.в. тисячі дев'ятистам сімдесяти (сімдесятьом) двом

З.в. тисячу дев'ятсот сімдесят (сімдесятьох) два (двох)

О.в. тисячею дев'ятьмастами сімдесятьма (сімдесятьома) двома

М.в. тисячі дев'ятистах сімдесяти (сімдесятьох) двох

Н.в. шістнадцять

Р.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)

Д.в. шістнадцяти (шістнадцятьом)

З.в. шістнадцять (шістнадцятьох)

О.в. шістнадцятьма

М.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)

Н.в. дев'яносто п'ять

Р.в. дев'яноста п'ятьох

Д.в. дев'яноста п'ятьом

З.в. дев'яносто п'ять (п'ятьох)

О.в. дев'яноста п'ятьма (п'ятьома)

М.в. дев'яноста п'ятьох

У відокремленні прикладок є багато подібного до відок­ремлення звичайних узгоджених означень. Проте для виділен­ня відокремлених прикладок частіше використовують тире.

Якщо прикладка стоїть перед означуваним іменником і не має обставинного відтінку, то вона не відокремлюється: Вели­кий український філософ Григорій Сковорода був сам патріотом 1 прищеплював та виховував у народу священне почуття любові "о своєї батьківщини (В. Яременко).

В інших випадках прикладки звичайно відокремлюються зокрема якщо вона:

а) стосується особового займенника: /, притомлений Котигорошко, я на груди землі упаду (А. Малишко);

б) поширена й стоїть після означуваного слова: Дивлячись на людей, усміхався і мій батько — великий добрий чоловік (О. Довженко);

в)  від означуваного слова відділена іншими членами речення: Боровсь Еней з своїм, сердега, горем, слізьми, бідняжка, обливавсь (1. Котляревський);

г)   стоїть після означуваного іменника — власної назви: Хто винен? Овсій Колода, бригадир (В. Кучер);

ґ) має обставинний відтінок: Вірний син трудової понево­леної України, Шевченко став найглибшим виразником народних дум і надій (О. Гончар).

Відокремлюються прикладки зі словами на ім 'я, на ймен­ня, родом, так званий тощо: / жила в тій стороні бідна удова у земляній хатинці, і мала вона сина, на імення Івашко (С. Ва-сильченко). За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Яновський).

Прикладка, яка вводиться за до сполучника як, звичайно не відокремлюється: Максим Рильський як пере­кладач зробив надзвичайно багато для розвитку української літератури. Але якщо така прикладка має причинове або уточнювальне значення, вона відокремлюється: Венера, як правдива мати, для сина рада все оддати (І. Котлярев­ський). Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстрп' тор (О. Довженко).

Прикладки виділяються на письмі за до як ком, так і тире. За до тире відокремлена прикладка виді­ляється, як правило, якщо вона:

а) має уточнювальне значення і перед нею можна поставити слова а саме: Винуватці тої катастрофи — два  хлопчики літ семи-восьми та п'ятиліток-дівчинка — наче не чули сердитого материного поклику (М. Коцюбинський)

б)  стоїть у кінці речення і стосується іменника (це робиться ше й для того, щоб прикладка не сприймалась як однорідний член речення): Перед тобою світ — великий том розкритий (М. Рильський). Ти живеш у Києві — прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).

Якщо за умовами контексту після відокремленої приклад­ки має стояти кома, то друге тире не ставиться: / здавалось йому, що попав він в інший світ — у чудний і невідомий храм, і в тихім, радіснім спокої спочивала душа його (М. Івченко).