138. Складні слова запишіть у дві колонки: 1) ті, що пишуться разом; 2) ті, що пишуться через дефіс. Оздоровчо/спортивний, здивовано/розгублений, туго/плавкий, всюди/хід, машинно/тракторний, в”єтнамсько/китайський, легко/зай- мистий, стишено/розмірений, тьмяно/сірий, осінньо/зимовий, сніго/ затримання, м, ясо/молочгшй, верхо/віття, світло/жовтий, темно/си- ній, овоче/сховище, блідо/рожевий, пів/обличчя, одно/серійний, ви- димо/невидимо, очисно/відновлювальний, жовто/гарячий, сніжно/ білий, смагляво/лиций, кисло/солодкий, зменшено/пестливий, черво- но/гарячий. Кшоч. З других букв повинен скластися вислів давньоримського істори- ка Тацита.

ответ: Оздоровчо-спортивний, здивовано-розгублений, тугоплавки, всюдихід, машинно-тракторний, в'єтнамсько-китайський, легкозаймистий, стишено-розмірений, тьмяно-сірий, осінньо-зимовий, снігозатримання, м'ясо-молочний, верховіття, світло-жовтий, темно-синій, овочесховище,блідо-рожевий, півобличчя, односерійний, видимо-невидимо, очисно-відновлюваний, жовтогарячий, сніжно-білий, смагляволиций, кисло-солодкий, зменшенопестливий, червоногарячий,

Объяснение: якщо ти запишеш у два стовпчика, то вийде: Усе невідоме здається величне.

ПРИКЛАД:Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.

Відпочинок на морі

Влітку ми з батьками відпочивали на узбережжі Чорного моря в Криму. Природа краю зачарувала мене своєю пишною і незвичайною красою.

Та найбільше мені запам'яталися прекрасні вечори, дивовижний захід сонця над морем. Ось жовтогаряча куля сонця, як той рум'яний колобок, повільно зникає між морем і небом. Вона фарбує їх у різні кольори. Пропливають різнобарвні хмари на вечірньому небі. Вони схожі на казкових тварин. І хвилі теж переливаються багатьма кольорами. Я милувався морським заходом сонця і мріяв стати художником.

2. Послухайте вірші.

- Що спільного в текстах переказу і віршів? Чим вони відрізняються?

Літній вечір... Гори в млі,

В золоті вершини...

А під ними ллється десь

Пісня України.

Гасне вечір... Сон обняв

Гори і долини...

А між горами літа

Пісня України.

Ніч давно... Заснуло все,

Тільки море плине,

Та щебече понад ним

Пісня України.

- Які б малюнки ти намалював до вірша О. Олеся?

Тиша морська

В час гарячий полудневий

виглядаю у віконце:

ясне небо, ясне море,

ясні хмари, ясне сонце.

Тиша в морі... Ледве-ледве

колихає море хвилі,

не колишуться од вітру

на човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

рине хвилечка перлиста;

править хтось малим човенцем,

в'ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

стиха весла підіймає,

і здається, що з весельця

щире золото спадає.

(Леся Українка)

- Яка пора доби описана в цьому вірші?

- Де відбуваються події?

- Поясніть вислови «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста»