Знайти граматичні основи : 1) Од сосон віє духом теплим, хатнім, погідна тиша спить під синім дахом у гронах світла крони пелехаті. (В.Гей) 2) Чайка на свято кличе: Шевченко іде на Волинь. (Є.Лещук 3) Знову зозуля століття кує, знову весна на крилі яворовім. (П.Мах). 4) А лихо в друга – поспішай до нього з ковтком води чи з потиском руки. (І.Чернецький). 5) Довго козак молоденький із ворогом бився, аж кінь його вороненький від кулі спинився. (Є.Лещук). 6) Сонячний ранок виплив – буде безхмарне небоП.Мах). 7) Я пам’ятаю : в голодний рік ніхто не встрілив лебедя з рушниці. (І.Чернецький). 8) Від тих пісень я завжди оновляюсь, піснями тими ніби причащаюсь, я ними дихаю, працюю і живу. (Є.Лещук). 9) Ще тріпоче в мені світла грудка жива: відгоряє, та не помирає трава (В.Гей). 10) У нашій хаті затишно і тепло, тут за столами злагода і мир. (І.Чернецький).

1.Тиша- підмет, Спить- присудок

2.Чайка-підмет, кличе-присудок

3.Зозуля-підмет, кує-присудок

4.поспішай-присудок (?)

5.Козак-підмет, бився-присудок. Кінь-підмет, спинився-присудок

6.РАнок-підмет, виплив-присудок

7.я-підмет,пам'ятаю-присудок

8.я-підмет, оновляюсь-присудок.

9.Грудка-підмет, тріпоче-присудок

10. злагода і мир-підмет(?)

Объяснение:

?- не знаю чи правильна відповідь

     Життя - це безцінний дар, яким людина повинна донрожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненним у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. 
      Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
      Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
       Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.

Свято, яке мені найбільше подобається
    Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати. 
     У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь. 
     На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.