Твір роздум на тему: Що може до українцям у розбудові держави ? До ть будь ласка Буду дуже вдячна

Відповідь:Майбутнє нашої держави – це наше з вами майбутнє, тому не треба відноситись к цьому халатно і не замислюватись над цим. В нашому житті сьогодні багато недоліків. Треба щось робити з ними, а не бути просто гачем. Потрібно засуджувати їх, але, звичайно, цього замало. Кожен з нас повинен усвідомлювати свою значущість для країни, не бути байдужим. Можливо треба йти на майдан, як зараз роблять багато людей, і відстоювати свою точку зору, або організовувати страйки та писати в пресу, якщо нас щось не задовольняє, впевнена, це змусить верхи нашої країни звернути увагу на наші прохання: підняти зарплату, покращити умови життя . На мою думку, окрема людина зобов’язана прожити щасливе гідне життя. Бо, щоб, коли вона згадала все, їй було не соромно. Людина, як найрозумніше створіння зобов’язана дарувати все своє душевне тепло, незгасний вогник свого серця служінню людям. Тих, хто хоче тільки спокійного життя для себе, важко зрозуміти. Кожен з нас має бути духовно сильним і морально чистим, творити добро в країні, нехай воно буде навіть маленьким. Все починається з того, що треба запропонувати місце інваліду та старому в транспорті, припинити підлість, до в біді – роблячи ці маленькі вчинки ти вже зробиш користь людині., а значить і країні в цілому. Не можна відноситись байдуже до того, що відбувається навколо тебе. Треба робити все, щоб бути чесною, гідною людиною. Обов’язково треба шанувати батьків, вчителів і людей похилого віку, намагатись до друзям, добре поводитися з народами, які живуть в Україні. Для того, щоб Україна піднімалась, потрібно піклуватися про її зміцнення, любити і оберігати її незрівнянну природу. Можна посадити дерева та квіти, щоб природа країни була багатшою, можна очистити джерельце, щоб вода була чистіше. Будьмо корисними Україні, починаючи з малого, розвивай свої здібності і таланти, добре вчись, працюй так, ніби ти віддаєш частку свого хисту улюбленій справі. Необхідно вірити в світле майбутнє України. Адже ми – частка її майбутнього! Треба вірити в краще!

Пояснення:

Обід - найрозмовніша частина дня в нашій сім'ї.Ми любимо під час обіду поговорити про наш сьогоднішній день.Буває кави поп'ємо ,а то ж .Головне обмінюємось новинами.Наша єдина головна обідня страва - піцца.Як мама може її смачно приготувати.Тільки слину ковтай.Правда піццу щодня не спечеш ,ну але і так обід проходить не марно.Буває ,я часто допомагаю мамі по приготуванню.Це дуже складна та клопітка робота.Але головне задоволення людей , а не тяжка праця.Ось так проходить наш обід.Кожен в сім'ї обожнює піццу.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф) : б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р) , який належить до кореня: дзвякнути, мавпя­чий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.

2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.