1.Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):а) Надворі пахне молодим осокоровим листям;б) Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом;в) Під високими осінніми зорями затихають оселі;г) В гарячий літній день ліс на горах сяє.​

б) Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом

ответ: Коли Тарас закінчив читати, Надія спитала:

— А чому ви обминули присвяту «Оксані К-ко»?

... Тарас довірливо розповів про дівчину з Кирилівки Оксану Коваленко, якої і понині не може забути.

— То дитяча любов, — мовила Надія. — А от кохання... справжнє... єдине...

— Либонь, маю серце надміру вселюбляче..., не знаходжу єдиної, — спробував відбутися жартом Тарас.

— Значить, ви не зустріли судженої...

— Судженої!..

Тарасові спала на думку давня розмова з княжною Варварою. Тоді він тихо несподівано признався:

— А в мене вже с кохана,.. — і коли Варвара поцікавилася: Хто ж вона?, — відповів: Україна!

Объяснение:

Служіння іншим — це платня,

яку ми віддаємо за те,

що живемо на Землі.

М.Тофтул

Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає — вона, по суті, є лише передмова до людини.

Відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість.

Ю. Герман, російський письменник, один із своїх романів назвав "Я відповідаю за все!" У ньому він пише про воєнні (1941-1945, Велика Вітчизняна війна) та післявоєнні роки. Багато поколінь людей жило з девізом: "Я відповідаю за все!" Вони були справжніми героями, здійснювали героїчні подвиги. Втративши ноги на фронтових дорогах, керували літаками, а в післявоєнні роки — тракторами, машинами; втративши руки, писали зубами романи, повісті, оповідання; без їжі впродовж 45 днів боролися з морською стихією, не втрачаючи при цьому гідності.

Виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. Треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. Але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.