679 провідміняти числівник

Шістсот сімдесят дев'ять

1. Червоне коромисло через річку повисло. 
                                                                           (Веселка)
2..Ішли чоловік і жінка вулицею.Коли вони підходили до своєї домівки, побачила їх у вікно дитина і гукнула: "Добридень, вам татусю й матусю!"Одначе то не був їхній син.Хто ж то був?
                                                             (Чоловік їхньої дочки, тобто, зять.)
3..Шість ніг і два роги,в садок не пита дороги.
                                                                       (Жук)
4.Як із меду і мухи зробити ім'я турецького султана.
                                                                              (Мухамед)
5.Ішло дві матері,дві дочки і онука.Скільки було душ?
                                                                                 (Три душі)

Ось на календарі вже й перше грудня.Закінчилася осінь - впало листя з дерев,відлетіли в теплі краї птахи. З кожним днем стає все холодніше. Вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. Сіре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. Природа завмерла в очікуванні першого снігу.
 Час від часу піднімається сильний вітер. Ми вічуваємо морозний подих зими. Лісові звірі поховалися в теплих норах. Вуличні коти та собаки відростили довшу та більш пухнасту шерсть. Лише невгамовні горобці весело літають та скачуть, мабуть, щоб зігрітися. Люди закуталися у теплі шарфи , вони поспішають сховатися з холодної вулиці в затишні домівки.
Трапляються і ясні морозні дні. Довгі тіні від голих дерев вигадливо розкреслюють асфальт. Вітер швидко ганяє хмари по небу. Та все одно на вулиці холодні та незатишно. Усі чекають на сніг. Він - справжня прикраса зими, що скрашує й холод,і короткі сірі дні. Скоро сніг укриє пухкою сяючою ковдрою з мільярду алмазів і землю,і дерева,і стріхів домів. Буде красиво та весело. А поки ще зима лише почалася, і всі її приємності ще попереду.