?>
Розставити розділові знаки: Від сліз і крові солону ковтали наругу храми на землю падали дзвони із вирваними язиками. Ішли бики здіймалися боки переступали ноги вайлувато мого дитинства неблизькі роки свою гарбу тягнули поміж хати. В грозовім тривожнім зблиску небо суша і вода на краю землі колиску ві- тер атомний гойда. Хвиля вихлюпом зеленим затопила скелі хмурі рвійно весело шалено зачинає вітер бурю! Вирушає в зиму неокраю за багряну сонячну гряду тихий смуток снігом опадає по сліду твоєму по сліду. Я для тебе силець не плету не збираюсь обтинати крила я сама у синю ви- соту тільки щойно вирватись зуміла. Вже тільки сон мій пам’ять дорогу інак освітить у нічній годині тобі назу- стріч боса по снігу біжу я не зронивши ні сльозини… Серце я об горе розбивала об холодні душі кам’яні я тебе роками забувала поминала не приснись мені! Привіталась осінь із зимою з осінню розкланялась зима непогода землю обійма привіталась осінь із зимою. Казка моєї зими ополудні в заметілі пішки ішла з людьми шляхи ж усе до- вшали білі. О, листя ж багрянисте не зелене останнє з шерхотом зліта за журавлиним вирієм на мене чека очей осіння теплота. Переконатися пора зробиш зло не жди добра.
Ответы