У якому реченні допущено пунктуаці А О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський Б О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих (Д. Павличко). В О Львове, батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда Топтала й роздирала Русь безкраю (Д. Павличко). Г За все тоб низький уклін о земле, наш уклін! (І. Гончаренко).

Б

Объяснение: Коли закінчується речення ставиця крапка

      Екскурсія в осінній парк.    Наш улюблений парк з усіх сторін оточений деревами.Ось стоїть притихла берізка на якій стрекоче сорока-білобока.Варто пройти ще небагато далі,як починається простора галявина де прив*яла трава покрита дощовими краплинами,які сіють як сльози.    Великі різблені,пожовклі листя дуба здаються лаковими.Між ними чути шуркіт та стукіт невгамовного дятла.Всюди панує тиша,лише інколи шелестить пожовкле листя.    Прогулянка тривола б бовшо,якби не кучеряві хмари,які принесли холод та дощові краплини,але немає нічого приємнішого,ніж прогулянка по осінньому парку.

Цей (означення , займенник) світ (підмет ,іменник ) , надбита ( означення , прикметник ) писанка ( присудок , іменник ) , вона ( підмет , займенник ) ще ( обставина ,  прийменник ) не (обставина , присудок ) розпалась ( присудок , дієслово),але ( обставина, сполучник ) глибокі ( означення . прикметник ) тріщини ( підмет , іменник ) у ( обставина , прийменник ) шкарлупі ( обставина , іменник ) показують ( присудок , дієслово ) , що ( обставина , сполучник ) на ( обставина ,  прийменник ) землі ( додаток , іменник ) живуть ( присудок , дієслово ) сліпі ( означення , прикметник ) , котрі ( означення , прикметник ) не ( обставина , присудок ) бачать ( присудок , дієслово ) розколин ( додаток , іменник ) небезпечних ( означення , прикметник ) ... (( Розповідне ,неоклчне, складне , двоскладне , поширене ))