Есе (2сторінки) “Моє бачення сучасної школи»

ответ:Я бачу сучасну школу такою,  в яку ідеш із задоволення,  а не тому,  що треба.  Має більше бути практики,  дослідів унаочнень. Мають бути екскурсії по темі.  Набагато менше непотрібної інформації і більше,  того,  що матиме місце в житті.  Зовсім має зникнути бездумне заучування правил,  які ти завтра забудеш.  Потрібна така методика,  щоб учень засвоїв,  наприклад,  як пишеться те чи інше слово і легко запам'ятав. Якщо це природознавство,  то проводити його треба на природі,  копати грунт,  роздивлятися тих же,  наприклад, черв'ячків,  якихось жучків,  ходити до водойм гати за ростом листочків,  квіточок.  На хімії повинні проводитися реальні досліди,  а не зазубрюватися формули,  які нікому не потрібні.  На трудовому треба всьому навчати,  що буде потрібне в реальному житті,  ходити на заводи,  ферми,  вчитися простим життєвим речам.  Я бачу школу без крикливих учителів і принижень.  

Объяснение:

Мало балов , дальше сам

1) в далекому полі - обставина (підкреслюється пізній - означення (підкреслюється хвилькою). місяць - підмет (просто підкреслюється). в долині, за , по-осінньому - обставина. тривожилась - присудок. перелітна - означення. птиця - підмет. пісня - підмет. сумувала й сумувала - присудок. під густим склепінням лип, на яких ще неяскравою порошею - обставина. починала колихатися - присудок. місячна - означення. доріжка - підмет. 2) в - прийменник. далекому - прикметник. полі - іменник. пізній - прикм. місяць - іменник. долині - ім. за - прийменник. - прислівник. по-осінньому - присл. тривожилась - дієслово. перелітна - прикм. птиця - ім. а - сполучник. пісня - ім. сумувала - дієслово. й - сполучник. під - прислівник . густим - присл. склепінням - іменник. лип - іменник. на - прийм. яких - присл. ще - прийм. неяскравою - присл. порошею - ім. починала колихатися - обидва дієслово. місячна - прикм. доріжка - ім. 3) характеристика речення: (розпвідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене).

Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку.
Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув сніг , де-не-де проросли зелені стрілочки – це проліски. Розквітла перша квітка весни. Два яскраво-зелені листочки розійшлися і на тонесенькій стеблинці висить молочно-біла квітка. Вона повільно колихається від найменшого подиху вітру. Ось пролісок вже розкрив свої тендітні і ніжні пелюстки, їх три. Серединка квітки блідо-зелена з білим кантом і тичинками. А ось праворуч, їх вже ціла галявина, квіти дружно розцвіли і мені дуже пощастило. Добре що проліски ще є у лісах і їх оберігають. Я милуюсь цим весняним дивом, дуже радію, фотографую в режимі макро: зверху, знизу, збоку. М’яко ступаючи по сніжку швидко повертаюсь назад додому, залишаючи загадковий ліс.