у небі весело шугають ластівки і співають жайвори, коли пригріє тепле весняне сонце. Дякую

Українська хата в процесі свого розвитку пройшла шлях від приземкуватої землянки до чепурної оселі з білими стінами, вишневими садками,  рушниками, мальованими коминами і запахом рути-м'яти на долівці.

Внутрішнє убранство українського житла мало  свої особливості.

Головною спорудою в хаті була піч. По діагоналі від печі розташовувався парадний кут, де були ікони, прикрашені рушниками, квітами, пахучим різнотрав'ям.

У багатьох селах  сволоки, стелю, піч розписували орнаментом.

За станом печі оцінювали господиню. У народі казали: яка піч— така і господиня, не змащена в хаті піч— все одно що не вмита дівчина.

а) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: працювати не рук; сидіти склавши руки; бігти не чуючи ніг; говорити не переводячи духу;

б) обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка / (й); можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;

в) дієприслівниковий зворот, що за змістом тісно пов'язаний з дієсловом-присудком: вона читала лежачи на піску;

г) дієприслівниковий зворот (незалежно від його місця в реченні), що виступає в ролі однорідного з іншим невідокремленим членом речення: оксана стояла непорушно й незводячи з андрія очей;

ґ) дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.