Регулятором мовленнєвої поведінки співрозмовників є

1. Ось такий і є вересень: удень надій­ний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збу­джує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, тра­винки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рів­них є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в ві­трі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому са­ду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).

Відповідь:

1. Не бійся визнавати свої помилки: чим більше визнаєш - тим менше потім зробиш. (між І і ІІ частиною - поясн. зв'язок, між ІІ і ІІІ - причинно- наслідковий)

Здобудеш освіту - побачиш більше світу (умовний зв'язок).

2. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас.

Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв’язку.

І і ІІ частини з’єднані безсполучниковим зв’язком, смисл. відн. – пояснення.

ІІ і ІІІ частини з’єднані сполучниковим  підрядним зв’язком, підрядна частина означальна.

І частина «Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим» - двоск., повна, пошир., ускл. однорід. присудками.

ІІ частина «нема землі такої» - односкл., безособ., пошир., повна, неускл.

ІІІ частина «як у нас» - односкл., безособ., неповна, пропущ. Присудок, пошир., неускл.

Пояснення:

Підмет виділено підкресленням, а присудок - жирним шрифтом.