Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділіть відокремлені прикладки. З'ясуйте, у яких реченнях доцільно вжити тире. Прибув мій канівський земляк Середа на ім’я Петро. (Г. Косинок) Дружина Платона Симиренка Софія за походженням французька дворянка швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою. (Л. Мацько) Із Любечем давньоруським містом пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича. (М. Тищенко) Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества. (С. Плачинда)

Прибув мій канівський земляк - Середа на ім’я Петро. (Г. Косинок) Дружина Платона Симиренка Софія, за походженням французька дворянка, швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою. (Л. Мацько) Із Любечем, давньоруським містом, пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича. (М. Тищенко) Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» - поетична розповідь про народні новорічні торжества. (С. Плачинда)

Я люблю квіти. У залежності від пори року я вирощую їх у квітнику, на балконі, на підвіконні. Складання квіткових композицій є моїм улюбленим заняттям.

Квіти слід зрізати рано вранці. Жоржини, гладіолуси, лілії треба ставити в скляну високу, досить важку вазу, щоб букет ненароком не перекинувся, а незабудки, запашний горошок, чорнобривці – у низьку керамічну тарелю зі спеціальними дірочками.

Минулого тижня на мій день народження хлопчики-однокласники подарували мені троянди. Та поки я несла їх додому, квіти прив’яли. Але ж це не біда. Я занурила троянди в холодну воду, і вони ожили

Але, здається, чогось бракує. Так, треба додати ніжну гілочку аспарагуса – і букет зробиться не лише святковим, а й витонченим, укладеним із художнім смаком.

Ось вже декілька діб мої троянди почуваються добре.

Сонце котиться на спочинок. Мрійливими стають береги. Принишкли верболози й комиші. Задрімала далечінь. Зрідка крякне десь крижень, закахкає дика качка чи обізветься в лунній тиші деркач. Червонясті заграви освітили небокрай, тихі заплави. Довгоногий чорногуз завмер на зеленому болоті, підсвіченому жовтогарячим призахідним промінням.

Тільки-но згас палаючий захід і синьо-зелена оксамитова ніч, гаптована рясним золотом зірок, за ліском на лівобережному пагорбі запалало червоне вогнище. Горів ліс, горіла земля, горіло небо на обрії. Жовтогарячі, рожеві, фіолетові косиці хмар вилискували в зеніті: сходив місяць.

А незабаром був уже в небі, прояснілий, золотавий. Йому всміхався другий, з води…
Літня ніч коротка. Раптом зашелестіли комиші. Змахнула крилами і знялась у повітря проворна чирка. Сплеснула рибина під берегом. Барвисто займався схід. Із свіжими рум’янцями, з росяною прохолодою по-молодецькому бадьоро зводився ранок.