Перекладіть українською мовою фразеологізовані звороти. На протяжении года, в соответствии с законом, за исключением во основание для проверки, поощрение в связи с праздником, внедрение в производство, правительственные награды, понести убытки, нормативные акты применяются, бросаться в глаза; быть правым; в зависимости от обстоя тельств; в силу зависимости; в случае необходимости; вступать в силу; в целях предотвращения; принимать меры; принимать участие.

Протягом року, з відношенням закону, за винятком питань,т основа для перевірки, поширення зв'язку зі святом, впровадження у виробництво, урядові нагороди, понести збитки, нормативні акти застосовуються, кидатися в очі; бути правим; в залежності від обставин; в силу залежності; у разі необхідності; вступати в силу; з метою запобігання; уживати заходів; приймати участь.

Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху прямо по хлібах (Олесь Гончар)

На черговому засіданні бюро обкому Мухтаров доповідав про виконання планів будівництва (Іван Ле "Міжгір'я")

Меткий офіціант подав меню (Любомир Дмитерко "Розлука")

Фламінго з Нігеру цвітуть квітками; Сидять, схилившись, кенгуру (Олександр Олесь)

Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті. І все, що вимовить Москва, у кожнім чують місці (Наталя Забіла)

Щоб не гаяти й хвилини, використовують усі тролейбуси, веломашини, і мотоцикли, і таксі (Микола Упеник)

Негритянко! Задумлива ноче, Забудьмо сьогодні про всі табу, Серце мов виспівати хоче Твоїм рукам золоту хвальбу (Дмитро Павличко "Пальмова віть")

Театральне амплуа — річ, як відомо, дуже умовна (Максим Рильський)

Вона.. з любов'ю старшої сестри защіпляла їй коло шиї якесь легеньке боа (Ольга Кобилянська)

Объяснение:

Людське життя.. .Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. .усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.