Доберіть до поданих іменників спільнокореневі слова — назви осіб протилежної статі .Киянин, харків’янин, полтавець, селянин, степовик, журналіст, співак, художник, поет, письменник, спортсмен, студент, дослідник, виконавець, актор, вершник, волонтер, програміст, стиліст, перукар, директор​

Киянка, харків’янка, полтавка, селянка, степовичка, журналістка, співачка, художниця, поетеса (іноді використовують слово "поетка"), письменниця, спортсменка, студентка, дослідниця, виконавиця, акторка або актриса, вершниця, волонтерка, програмістка, стилістка, перукарка, директорка або директриса

Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом'яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася.

Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра підбігла до вікна та побачила зовні на засніженому підвіконні жовто-зеленого папужку! Дзьоб та довгий хвостик у нього були синього кольору! Видно було, що папуга сильно змерз, напевно, випадково вилетів із будинку.

Сестра стала галасувати, прибігли її батьки. Вони почали говорити, що папуга вже замерз. Що він все одно скоро помре, навіть якщо його забрати додому. Але все ж вони вирішили ризикнути і стали розклеювати утеплене на зиму вікно. Вони дуже намагалися не шуміти! Адже пташка могла злякатися, злетіти та загинути на морозі.

Як тільки вікно трошки відчинилось, Марго одним спритним рухом схопила папужку. Птаха відігріли, і вин вижив. Папужку назвали Гошею. Так у моєї двоюрідної сестри з'явився домашній улюбленець, про якого вона так мріяла! А маленький папужка просто дивом врятувався від лютої зими ТОЛЬКО ИМЕНА ПОМЕНЯЙ И УСЕЕ

Людського щастя, намагаючись зрозуміти, як же його досягти. Хтось переконаний, що можна одного дня стати і все життя залишатися щасливим, інші думають, що прагнення до щастя – це вічний процес без можливості остаточного досягнення щастя, але є й такі, хто міряє щастя моментами або випадками. У моєму житті вже траплялися щасливі моменти, які запам’яталися мені на все життя. Одним з найбільш яскравих таких випадків – мій перший похід в школу.

З самого раннього дитинства я завжди прагнув пізнавати все нове. Я рано почав читати, але далеко не завжди розумів, про що ж пишуть в товстих книгах з темними обгортками, тому в дитинстві я читав переважно книги для дітей. Також я задавав велику кількість питань своїм батькам. Далеко не завжди у них був вільний час і бажання задовольняти мою цікавість і потяг до знань. На щастя, тоді я вже усвідомлював, що незабаром піду в те місце, де знання можна буде отримувати щодня і повноцінно.