1.Як відрізнити однорідні члени речення від неоднорідних? 2 Які розділові знаки ставимо між однорідними членами речення ? 3.За яких умов означення є неоднорідними? 4.Коли в реченні з однорідними членами ставимо тире? 5.Що таке ряд однорідних членів? 6.Яка роль однорідних членів у реченні?

Кілька членів речення, що виконують тотожну функцію, відносяться дл одного й того самого слова і об'єднуються один з одним сурядним зв'язком, називаються однорідними. Між однорідними членами речення ставимо кому, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, наприклад: суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво; якщо вони з'єднані повторюваним сполучником, наприклад: місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море; також перед протиставними сполучниками, що з'єднують однорідні члени, наприклад: марко озирнувся, але ничого не побачив; між парами однорідних членів, наприклад: наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети; якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника, наприклад: не тільки робітники, а й селяни. Кома не ставиться, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, наприклад: летів і танув сніг.

Объяснение:

.У кожного з нас одна єдина Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.

   Українська мова є моєю рідною мовою.      Ця барвиста мова лунала у колискових піснях мого дитинства. Нею розмовляли мої предки. Тому українська мова є мовою спілкування моїх батьків. Вони навчили мене любити її, не засмічувати поганими словами.  Вона дзвенить на вулиці, у магазині, школі, бібліотеці, бо є мовою жителів мого рідного краю. Щоб добре знати рідну мову, я вивчаю її на уроках у школі. Милозвучні рідні слова звучать у моїх піснях.     За до мови я пізнаю світ,  можу помріяти, передати свої відчуття, заспівати чудову пісню.