До ть будь ласка дуже швидко прямо зараз 10. Спишіть, виділяючи дієприслівникові звороти комами. Визначте усно вид кожного дієприслівника.1. Літак пішов на зниження і незабаром злегка підскакуючи побіг на лижах і зупинився (О. Дон-ченко 2. Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючись на голі горби то ховаючись у низинах (О. Донченко). 3. Коні почувши волю шарпнули з копита, витяглися і помчалися стрілою наввипередки згинувши незабаром у густій куряві (М. Коцюбинський). 4. Атакуючи ворога бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу. 5. Лише рілля в степу зберігши колір чорний його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан міцно струснувши його поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хвилину люди стояли тихо немов не вірячи в розчарування немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський). 8. Світить річка гуляючи заплавами зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар).​

Объяснение:

1)Літак пішов на зниження і незабаром ,злегка підскакуючи ,побіг на лижах і зупинився.

2)Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою, то видираючись на голі горби ,то ховаючись у низинах.

3)Коні ,почувши волю,шарпнули з копита, витяглися і помчалися стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій куряві.

4) Атакуючи ворога, бійці ще довго чули закличні звуки бойового сигналу.

5)Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши його ,поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хвилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування, немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський).

8. Світить річка ,гуляючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (О. Гончар).

Перед мною картина   монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань.  сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас.  картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно. 

Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості