Напишіть короткий твір (12-14 речень) з теми «Мова цифр завждипереконлива».​

Сучасний світ неможливо уявити без цифр; вони надзвичайно швидко заполонили мас-медіа і без них будь-яка інформація здається вигаданою або надто далекою. Це не дивно, адже в наш час цифра – це підтвердження достовірності інформації. Телевізійна новина без цифр – це як теорія: має право на існування, але сприймати її як істину ніхто не може,тому що немає чітких фактів та потрібних доказів. До того ж, як на мене, людський мозок краще сприймає цифри, аніж довгі тексти, бо вони автоматично виділяються серед всього потоку інформації. Спочатку ж ми звертаємо увагу на цифри, а пізніше на решту інформації, чи не так? Чому ж вони так сильно на нас впливають?Як пояснити цей феномен?

Вплив чисел на наш мозок зумовлений нашою психологією. Кожен з нас перебуває у пошуках себе та намагається усвідомити свою сутність. Чесно кажучи, всі ми – “загублені вівці”, і нам потрібне відчуття того, що ми можемо чимось керувати. Саме тому ми потребуємо цифр, вони вселяють нам надію, що ми щось контролюємо, а коли людина може тримати щось під контролем, вона відчуває себе в безпеці. Найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас. Гнєденко казав: « …спробуємо на хвилину уявити собі, що ми всі втратили елементарні арифметичні знання. Адже це приведе до справжньої суспільної катастрофи, бо арифметичний розрахунок супроводить нас на кожному кроці». Це закладено на підсвідомому рівні і з цим нічого не вдієш.

По-друге,цифри зближують. Скоріш за все,ми почнемо читати статтю,в котрій буде написано: «за 2,5 км від супермаркету «АТБ» було викрадено авто чорного кольору приблизно в 01:50», аніж «недалеко від «АТБ» було викрадено чорний автомобіль». Вони приземляють, роблять речі більш реальними.

На цифрах збудований світ. Майже кожна професія вимагає елементарного розуміння арифметики, навіть звичайний касир чи садівник. Неправильний розрахунок – і все летить шкереберть.

Проаналізувавши написане, хочу зробити висновок: числа – це захист від власного мозку, те,що не дає нам зійти з глузду. Навіть найплоскіша людина, на жаль, існує аж в трьох числових вимірах. Всі процеси нашого мозку – це хімія в поєднанні з математикою, числа і формули пояснюють ті процеси,які складно / неможливо описати словами. Це набагато більше, ніж просто символи чи знаки.

І все-таки цифри – це свого роду магія, чи не так?

- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?

- Своєю рідною - українською.

- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?

- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.

- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?

- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...

- Я, як і Ви, вважаю, що  відродження, розвиток і поширення української мови  є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.

- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!

- Навзаєм!

   Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.

         Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.    

Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко.  

        Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.  

         Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.  

        У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».  

        Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.  

       Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Монети –  не лише історія та мистецтво.