Усі прислівники пишуться через дефіс у рядку А-за/довго, поза/вчора, без/вісти, в/друге Б-хоч/не/хоч, на/гора, як/от, по/моєму В-без/угаву, по/двоє, в/міру, по/братському Г-ні/куди, з/днем/на/день, до/побачення, ось/ось. 2.Усі прислівники пишуться окремо в рядку А-на/жаль, на/зло, рік/у/рік Б-до/смаку, в/трьох, по/перше В-по/справжньому, на/радість, де/не/де Г-будь/коли, на/щастя, з/днем/на/день 3.Разом потрібно писати всі прислівники рядка А-від/тепер, на/далі, що/року Б-без/вісти, в/цілому, аби/хто В-по/волі, до/речі, в/основному Г-зі/споду, по/суті, по/тро Дякую)​

1. б)

2. а)

3. а)

1 твір   
      19 грудня люди  відзначають свято Святого  Миколая -  захисника усіх бідних  і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти,  для яких  він – почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.
       Народ склав про Святого Миколая багато легенд і переказів, в яких він  боронить людей від  лиха, особливо у дорозі. Його образ  брали з собою, вирушаючи у далекий путь .
         Святий Миколай є другим після  Бога заступником людей від усіх лих і нещасть. Все життя він ніс  добро і милосердя,  опікувався не тільки людьми, а й дикими звірами.

2 твір    
       Різдво є найдавнішим релігійним святом. Походить воно з дуже давніх часів, коли наші предки ще не були християнами. Тоді це було свято на честь доброго бога сонця, що звався Дажбог. Пізніше, коли було прийнято християнство,  почали святкувати день народження справжнього Бога – Ісуса Христа.
     Різдво починається Святвечором. На це родинне свято готують дванадцять пісних страв, головними з яких є кутя та узвар. Коли на небі з"являється перша зірка, яка сповіщала про народження Христа, уся родина сідала за святковий стіл.

19 січня мы святкуємо свято Водокреща. На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства.Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді.За тиждень до свята чоловіки вирубують із річкового льоду хрест великого розміру, обливають червоною фарбою або й просто буряковим квасом. Так само з льоду вирубують престол побіч хреста. Завершують святкову композицію соснові або ялинові гілки у вигляді арки — це «царські врата».
На березі річки, знову ж таки біля льодового хреста, відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння, потім священик занурює в річкову воду (в ополонку) хрест під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи...». Ось тепер вода вважається освяченою, і люди набирають з ополонки у принесений із собою посуд свячену воду.