Укажіть речення з однорідними члени речення( розділові знаки пропущено) Тарасик знову підкрався заклав у кошичок руку та як заверещить! (За М. Коцюбинським Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском. Ми стали збиратися додому (За М. Слабошпицьким). Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

1). Тарасик знову підкрався, заклав у кошичок руку та як заверещить! (однорідні члени речення: підкрався, заклав, заверещить — бо це все дієсл.);

2). Уже сонце скотилось до заходу, уже степова трава лисніла червоним одлиском. Ми стали збиратися додому. (однорідні члени речення: скотилось, лисніла, стали збиратися — бо це дієсл.);

3). Уночі несподівано знявся північний вітер, небо скоро затяглося хмарами. (однорідні члени речення: знявся, затяглося — бо це дієсл. ).

На леваді розквітла кульбабка. Це справжнє маленьке диво. Рано

вранці розтуляє вона своє жовтеньке вічко і вітається із сонечком. Та

вона й сама наче сонечко що сховалося серед зелених вирізьблених

листочків. Дівчата плетуть віночки прикрашають себе золотавим сяйвом.

Ось знову на подвір'ї розцвів бузок. Щоранку збігаються діти до

духмяного куща і розшукують п'ятипелюсткову квіточку. Де ж

сховалося їхнє «щастячко»? Кожному кортить знайти його на квітучій

бузковій гілочці. Та ось нарешті й довгождана пятірочка.

Знайшов! Щастя знайшов! — дзвінко вигукує хтось із них. І світяться'

радістю обличчя хлоп'ят.

Для щастя іноді так небагато треба.

Діалог з другом
Я: Я хотіла тобі сьогодні розповісти про цікаву історію яка відбулася в моєму житті.
Друг: Мені дуже цікаво її послухати. Нужбо давай.
Я:Одного разу я ішла до лісу із своїми батьками, я дуже люблю ходити до лісу.
Друг: Я теж полюбляю ходити до лісу, там дуже чарівна природа.
Я: Мені було дуже цікаво.Але коли я побачила маленького зайчика то я просто завмерла, він був сіруватого кольору, зайчатко було дуже миле.
Друг: Я теж бачив його у зоопарку, але я думаю що від тебе воно дуже швидко втекло тому що вони дуже боязкі.
Я:Я теж так думала, але коли воно мене побачило воно навіть і не налякалося.
Друг: Невже, тобі повезло, придивитися до зайця ще й у лісі майже нереально.
Я:Мені здається що я цей випадок запам‘ятаю на все життя
Друг:Ато. Як не запам‘ятати такий випадок.
Я: Дякую дуже було інтересно з тобою спілкуватися. До наступної зустрічі!
Друг:Бувай.