Сред поданих речень визначте безсполучникове з пояснювальними відношен-нями розділові знаки пропущеноА в тихій святковій задумі стояли діброви в них весільним одягом пишалисячерешні... (М. Стельмах)Б Почало вже діти густий запах пізніх гречок і сухої стерні повівавз поля. (М. Коцюбинський)в Гречка поплила білим пінистим шумом до ріллі припадали теплими грудьмипташки вітер гойдав дивину і волошки. (М. Коцюбинський).Сивоусий довгобородий навчав найвища радість людини орати і сіяти. (Б, Харчук)​

Мне кажется, что в В

- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?

- Своєю рідною - українською.

- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?

- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.

- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?

- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...

- Я, як і Ви, вважаю, що  відродження, розвиток і поширення української мови  є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.

- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!

- Навзаєм!

"Вітаю, дорогі учні. Можете присісти"- доволі радісно каже учителька:"Сьогодні у нас досить цікава тема уроку"
"А про що?"- раптом запитує жвавий хлопчик нашого класу.
Не зробивши зауваження Миколі(так його звати), вчителька спокійно каже:"Темою нашого уроку є Щастя! ...Скажіть будь ласка, як ви міркуєте, чи може бути людина щасливою, не приносячи іншим користі?"
"На мою думку ні, адже справжнє щастя полягає в до ншим, лише люди здатні робити нас щасливими"- розгублено відповідає Софійка.
"А я думаю, що це не так вже й і важливо, я вважаю що щасливим тебе робить твоє життя і вчинки"-впевнено відповідає Христинка
Вчителька у відповідь каже:"Але ж хіба вчинки не полягають у до ми ж допомагаємо друзям, батькам.."
Софійка промовчала, та все ж задумалась.
"А мені здається, що це найголовніше, адже коли ми комусь допомагаємо, то отримуємо подяку і радіємо"- каже Максим.
"Так, дійсно, ти вірно кажеш, до це перш за все усмішка і подяка зі сторони інших, тому незабувайте про це!"- відповідає вчителька
Усі ще довго говорили про щастя та про до ншим, висловлювали свої думки та переконувались, що щастя-це перш за все до та турбота про інших.