Козаки, сполохані ворогами, ще не спали, а сиділи купаколо вогнищ. Богун, почувши біля одного вогнища бандуру, наблизився туди. Козаки трохи розступилися й дали місце полков-никові та його товаришам.Старий кобзар співав про Перебийноса, який переміг великусилу ляхів.І як тільки дума скінчилася, козаки, схвильовані піснею, почали розповідати те, чому самі були свідками (За А. Кащен-ком Найти особові дієслова визначте їхній час та число.​

Необыкновенно красивы осенью леса издали. Ещё лимонно желтеют берёзы. Ярче выделяются на фоне осеннего горения леса тёмные ели. А иногда вдруг свежий подует ветер, и закружится тогда по полянам золотая шуршащая метель.
Птицы около деревень собираются в стаи - совершают тренировочные полёты. Иногда издали можно принять стаю грачей за чёрное облако. Они летают низко. А высоко в небе, крича тревожно и печально, летят на юг косяки журавлей.
Улетают журавли, и низкие осенние облака плотнее заволакивают небо. Постоянный дождичек сеет и сеет на пустые поля, на пустые скворечники, на пустые гнёзда, на обнажённые леса.

Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з (імя), якого всі друзі називають (імя). Мама кілька разів спробувала поправити нас: «Чому (імя)? Хоча б (імя)». Але залишалося звичне: «(імя)».
Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах:  (імя) на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, так було раніше. Зараз усі погодилися з цією дружбою.
(імя)  — відмінний друг, у нас спільні захоплення, нам подобаються однакові фільми, особливо мультики, але ми зовсім різні. Я до дівчаток ставлюся, як і до хлопчиків, а він закоханий у сусідку Галю. Мені це незрозуміло, але я намагаюся робити вигляд, що все нормально. Ще: Диня абсолютно не любить Читати і взагалі вчитися. Коли підходить час робити уроки, він може заплакати. Для нього що англійська, що російська, що українська — усі мови, як іноземні. А взагалі він допитливий хлопець, і з задоволенням слухає мої перекази прочитаних книг. Ми обоє захоплюємося різними хімічними дослідами, найчастіше потай від дорослих. Одного разу під час такого досліду щось вибухнуло в руках у Дині. Йому дуже обпекло обличчя, довелося викликати «Швидку». У лікарні довго допитувалися: «Як це сталося?» І мій друг твердо відповідав: «Упав ненавмисно в багаття». Його дід жахливо злився: «Дивися, просто як на допиті». Але Диня стояв на своєму. Спочатку обличчя страшенно нагадувало печене яблуко, і це його дуже тривожило. Але все закінчилося благополучно: обличчя стало гладеньким і навіть кращим, ніж було. А головне — Диня зумів довести, що він чудовий друг. Адже хто знає, як би все обернулося, коли б він видав мене і нашу справу.