Будова слова сміятися і збудувати​

корінь-смі

суфікс-яти

закінчення-ся

префікс-з

корінь - буд

суфікс-ува

закінчення-ти

Объяснение:

1. Історія міста Коломиї, культурного осередку Прикарпаття, сягає глибини тисячоліть.

граматична основа: історія (підмет), сягає глибини (складений іменний присудок).

прикладка: культурного осередку Прикарпаття.

2. У Коломиї можна відвідати музей Писанкового розпису, одного із найоригінальніших етнографічних центрів України.

граматична основа: підмет відсутній, можна відвідати (складений дієслівний присудок).

прикладка: одного із найоригінальніших етнографічних центрів України.

3. Перлиною природного фонду Харківщини є ріка Сіверський Донець, найбільша правобережна притока Дону.

граматична основа: ріка Сіверський Донець (підмет), є перлиною (складений іменний присудок).

прикладка: найбільша правобережна притока Дону.

4. Північно-західну частину Волині прикрашає озеро Світязь, найглибше й найбільше озеро в Україні.

граматична основа: озеро Світязь (підмет), прикрашає (присудок).

прикладка: найглибше й найбільше озеро в Україні.

5. На Приморському бульварі гості Одеси фоторграфуються біля пам'ятника Дюку де Рішельє, людини, яка збудувала Одесу.

граматична основа: гості Одеси (підмет), фотографуються (присудок).

прикладка: людини, яка збудувала Одесу.

6. Хрещатик зустрічав гостей цвітом каштанів, гордістю київських весен.

граматична основа: Хрещатик (підмет), зустрічав гостей (складений іменний присудок).

прикладка: гордістю київських весен.

У НАПРЯМКУ СЕРЦЯ Наш рідний Львів — це казка, утілена в камінь чарівною силою майстрів-казкарів з усього світу протягом понад семи століть. Після кілька­годинної прогулянки вулицями Львова починаєш відчувати себе мис­лителем загальнолюдського значення. Сюди приїжджають не просто подивитися, а й духовно наснажитися. У ту мить, коли довговічне ка­міння нашіптує про нетлінні цінності, кров по жилах струменить так лагідно, як вода лісового струмочка. Площа Ринок вибудована ще в XIV столітті німецькими реміс­никами характерним їм містобудування, і тому така схожа, скажімо, на центральні майдани Мюнхена, Вроцлава чи Кракова, де посередині стоїть головна муніципальна будівля, завершена вежею, а годинник ударами дзвону відбиває перебіг часу. Опинившись неподалік ратуші, вежа якої увінчує не тільки пло­щу Ринок, а й увесь Львів, відчуваєш величезну концентрацію люд­ської енергії, накопичуваної тут століттями. Відлічивши вгору 408 сходинок ратушної вежі, можна відчути себе 65-метровим велетнем й охопити Львів кількома поглядами. Зору відкривається простора й багата панорама. Повноправними господарями на Ринку від початку XIX століття є Діана, Нептун, Адоніс та Амфітрита, котрі в античному світі керу­вали долями людей і явищами природи. У Львові цих богів поставили наглядати за декоративними фонтанами. Тепер вони, вродливі й гра­ціозні, є втіленням античної краси. З майже побожним трепетом завжди хочеш зробити «коло поша­ни» на Ринку, де тебе радо вітає «галерея» палаців: палац Бандінеллі, Чорна кам'яниця, палац Корнякта, архієпископський палац, палац Любомирських, Венеційська кам'яниця тощо. Кожен здатен знайти у Львові свою вулицю, чи навіть кілька, де, хоч на мить, може відчути себе вічним. Кожен може відчути, як це місто робить людину сильнішою і пробуджує в ній найкраще