Перевести текст с русского на Укр

Говорять, що обличчя - дзеркало души людини. И це справді так. Я переконуюся у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітливе відкрите обличчя завжди завжди відпромінює якусь доброзичливість. На вид він звичайний хлопець. Обличчя витягнуте, тонке, засмаженена сонці. Высокий лоб, зверху у якому Повільно прилягають зачесене набік, коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлетаються на переносіці. Під них дивляться великі круглі, як літне небо, очі. Погляд ії розумний, доброзичливий, навіть і Відкритий, як у кожного чесної людини. Але достатньо якоїсь навіть наймаленької, несправедливості, як погляд різко змінюється. Очі починають бути злими і проникнутий

Товариш мого середнього роста, широкий у плечах, сильний, ловкий бо постійно займається спортом.

Як говорив Вільям Шекспір : '' зовнішня краса ще дорогоцінне, коли закриває внутришню.

Кажуть, що обличчя -дзеркало душі людини.  І це дійсно так. Я переконую себе у цьому, коли дивлюся на свого товариша.  Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість.  На вигляд він звичайний хлопець .Обличчя витянуте, худорляве, засмагле на сонці.  Високе чоло, зверху до якого легенько прилягають зачесане набік, коротко подстрижене, густе чорне волосся.  Ніс прямий.  Широкі чорні брови розлітаються на переніссі.  З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини.  Але достатньо якоїсь ,навіть найменшої, несправедливості, як погляд різко міняється.  Очі стають гнівними і пронизливими.  Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.  Як казав Вільям Шекспір, «Зовнішня краса ще дорожче, коли прикриває внутрішню.  Книга, золоті застібки якої замикають золотий зміст, набуває особливу повагу ».

Объяснение:

Прийшла вьюжная зима. Розстелила снігу, подарувала деревам срібло. Віє-навіває вона м'які замети. По сонному лісі крутиться-крутиться поземка.
Короткий зимовий день. Сонце сходить пізно. Блідим тьмяним кулею невисоко піднімається воно над землею, не погріє, не повеселить і знову вже спускається за темні ліси. Різкий вітер розгулює по полю, обдає холодом, пронизує до кісток.
У ранкові години на одному краю горизонту через сірі хмари ледь-ледь гребує рум'яна смужка, на іншому – громіздяться, як гори, сиві, снігові хмари. Вгорі, над самою головою, через обривки гнаних вітром хмар, видно блакитне небо.
Тихо кругом. Сумно опустили дерева свої голі сучки, запорошені сипучим снігом, немов затужили вони про той золотий час, коли грав з ними теплий, літній вітерець.
Як тільки не називають зиму! Сердита, стара, сива чародійка, та, що махає своїм кудлатим рукавом, сиплячи сніг та іній.
А діти зовсім не вважають зиму сердитою і старою, вона-весела, бадьорить, завзята.
...А прийшла зима так. Як-то раз в тихе, сонне ранок налетіли перші короткі хиткі вітри; наче пси, обнюхивающие дорогу, з виттям промчали вони над землею, бурчали серед гілок, вчепилися в поля, взвихрили сади, хвостами розмели дороги, пройшлися по воді, — і давай ховатися і тікати з лісу. А після них, до вечора,
почали з'являтися з темних далей довгі, колючі язики вихорів. Вітру дули всю ніч і завивали на полях.
До ранку вже лежав сніг, дороги вкрилися льодом і підмерзли, а мороз своїми гострими зубами впивався в землю, і вона ставала дзвінкою, як залізо. Але як тільки настав день, вітри зі стоном помчали, сховалися в лісах, і, причаївшись, тремтіли, готові в будь-яку хвилину зірватися з люттю. Прийшла вьюжная зима.

- привіт, галю. як справи?

- привіт, катю.все добре, готуємось до великодня. а в тебе?

- теж добре, сьогодні будемо з мамою пекти паски.

- а ти вже колись пекла паски?

- ні, це буде вперше. я знаю, що це нелегка справа. а ти?

- я також жодного разу не пекла. моя робота - фарбувати яйця. я дуже люблю до великодня робити дряпанки.

- вперше про таке чую. розкажи детальніше.

- спочатку ми фарбуємо яйця, а потім голочкою я видряпую орнамент.

- цікаво! а до церкви підеш?

- так, але я не стоятиму всю службу. це для мене важко.

- ми так само ходимо зранку. дякую за приємну розмову. бувай!

- бувай!