Однорідними обставинами ускладнено речення А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть. Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі. Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить у віконнім склі. Вітер у гаї нагинає лозу й тополю.

Однорідними обставинами ускладнено речення:

  А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть. (ЯК?)

Звільнення - воля (при словотворенні; в корені слова). Ходити - хід (словотворення: в корені). Збоку - бік (словотворення; в корені). Шість - шостий(при словотворенні; в корені),  шести(при словозміні). Відомість - веду(словотворення; в корені). Постіль - стелити(словотворення; в корені). Загін - загону (словозміна; в корені). Ліг - лежачи, лежня(словотворення; в корені). Ременя - ремінь(словозміна; в корені). Дозори - дозір(словозміна; в корені).Двірник - двору (словотворення; в корені). Поклін - поклону(словозміна; в корені). Надвечір`я - вечеря - вечоровий(словотворення; в корені). Спекти - пік(словотворення; в корені). Перешіптуватися - шепіт(словотворення; в корені). Отвір - отвору(словозміна; в корені).

Одного ясного дня, дiдусь сiяв восени пшеницю. Потiм раптом подув вiтер, почав моросити дощик i дiдусь вирiшив скорiше сховатися в свiй теплий будиночок. Але одне зернятко видув вiтер i воно опинилося зовсiм одне в грудцi землi, яке пролежало там доти, доки не прийшла весна. Пролежавши пiд землею усю сувору зиму, маленьке зернятко набралося сил, тепла та проросло. Дiдусь,вийшовши на огород здивувався. Звiдкиля ж узялося тут зернятко,яке так жваво проросло. Дiдусь дбав про це ще зовсiм маленьке зернятко. Згодом наступило тепле та сонячне лiто. За лiто маленьке зерно пiдросло та росплодилося. Так i простоявши майже все лiто великi пагони пшеницi, були скошанi дiдусем.Вiн iх перемолов та морозною зимою ласувавши смачними пирiжками дивився на пустий огород, який незабаром буде знову проросший золотистою пшеницею!