Доберить синоним до архаїзму будь ласка​

мовляти, піїт, баталія, жилба, звитяга,забродчик, прийшлий, губи(не знаю), ступаю, дружина

Объяснение:

Ух ти! Якби я раптом, як по чарівництву, зробився директором школи, у школі відбулися б більші зміни. По-перше, я б забрав всіх учителів, які не вміють спілкуватися з учнями без лементів і обзивань. Взяв би на роботу багато нових викладачів – молодих, цікавих, що вміють по-новому освітити вже відомий матеріал. А зарплату я б учителям підвищив – це робота шкідливих, потребуючих більших нервів і часу, адже ми, учні, далеко не цукор. Та й неможливо довго й добре працювати на одному ентузіазмі

Ще я видав би наказ, щоб у класах було не більше п’ятнадцяти чоловік, а самі класи набирав би по інтересах: одні заглиблено вивчають історію, інші – математикові, треті – літературу. Тоді й хлопцям було б учитися набагато цікавіше. Щоб школярі серйозніше й відповідальніше ставилися до свого навчання, я ввів би уроки, які повинні готовити й проводити самі учні (за до Усі права захищені й охороняються законом &copy 2001-2005 олсоч. ру вчителі).

А ще організовував би між класами побільше різних освітніх і просто розважальних ігор. Багато чого в школі я б переобладнав або побудував заново: поставив би в класах комп’ютери, вибудував би басейн, гарний спортзал із тренажерами, розбив перед школою сад. Порушників дисципліни й інших я посилав би на відпрацьовування по школі: помити, забрати, розчистити, відремонтувати. Тоді всім була б користь. Багато чого можна було б перешикувати в нашій школі, але, на жаль, я не директор. Можливо, наш теперішній директор школи погодився б з багатьма моїми мріями-нововведеннями, але в реальності він чомусь сам цього зробити не може

Занадто багато чого заважає перетворенню школи, та й учитися на директора потрібно довго. І все-таки мені б хотілося, щоб школи, коли я виросту, змінилися в кращу сторону, щоб вони дійсно стали другим будинком учнів і місцем престижної й цікавої роботи – для вчителів

     Життя - це безцінний дар, яким людина повинна донрожити навіть тоді, коли в ньому більше смутку, ніж радощів. Варто жити, щоб на землі залишити після себе слід глибокий, помітний. Так, життя Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стуса було несправедливо коротке. Але, можливо, наперекір цьому всім здійсненним у своєму житті вони настільки зуміли збільшити його цінність, що стали безсмертними, адже дні свідомого життя переплавлені в золоті рядки їхніх невмирущих творів. 
      Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
      Псевдопатріоти не цінують життя, бо вони - диванна картопля. Це ті, хто вміє прекрасно говорити, замилювати очі, і нічого не робити задля блага свого краю. Тільки те й роблять, що переховуються від війни. Такі люди не бачать душею Україну і все, що вона добула.
       Незалежно від того, чи це військовий, чи лікар, чи учитель, на кожній людині лежить відповідальність за чиєсь життя. І якщо хтось халатно буде ставитися до своєї справи, не цінуючи життя інших, гріш ціна такій особі. Лише той гідний життя, хто не говорить про любов до Батьківщини, а працює і живе задля ї процвітання, примножуючи набуте.