Попрацюйте в парах. Перепишіть речення, знімаючи риски та вставля-ючи пропущені літери.1. Рости, рости, тополенько, все в/гору та в/гору! (Т. Шевченко)2. Задр..жало дер..во зверху до/низу (Г. Хоткевич 3. Горить сосна —од/низу до/гори (В. Стус). 3. B..рба товста, та в/с..редині пуста (Нар.творч.). 4. в/даль я руки, слухаю, кличу і жду (В. Сосюра).5. Та, з/рештою, нічого і не сталося (О. Логоша). 6. Квітують мальви біляхати, а у/горі горить зоря (В. Крищенко). 7. B/глиб, у/шир вп..ваетьсякоріння, у грунтах шукае їжу, воду, щиро дбає про своє пагіння, хоч йогой не бачило ізроду (П. Воронько).​

1.Вгору та вгору.

2.Задрижало дерево зверху донизу.

3.Од низу догори.

4.Вдаль.

5.Зрештою.

6.Угорі.

7.Вглиб,ушир впиваеться.

У рядку "вітерець(заснув, прокинувся, вибіг, побіг)" дієслова вжиті у переносному значенні. Природньому явищу - вітерцю- приписуються дії, які притаманні поведінці живих істот. Приклад вживання:

- грайливий вітерець побіг верхів*ям молодих берізок

- літній вітерець, награвшись досхочу у зеленім листі, заснув серед медових трав

 

Очеретина зашепотіла - дієслово вжито у переносному значенні(очеретина не має рота, аби шепотіти)

 

Метелик спав, прокинувся, полетів - дієслова тут вжиті у прямому значенні

 

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім'я і у нашого народу — Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос — українську мову. Для кожного з нас ім'я Шевченка є святим. 

9 березня 1814 року у селі Моринцях у сім'ї кріпака народився хлопчик. Йому дали ім'я Тарас. Рано залишився він сиротою. Спочатку померла мати, а потім пішов слідом за нею і батько. Чого тільки не довелося винести малому Тарасові! І тяжку працю, і науку у п’янички - дяка, холод і голод. Але, на щастя, пан Енгельгардт помітив незвичайні здібності хлопця, і Тараса почали вчити малювати. 

Із здібного хлопця виріс талановитий поет і художник. Картинами Шевченка пишаються усі країни, та не тільки картинами. Його поезії відкрили українцям двері у незнаний досі світ, дали зрозуміти, що їхня мова незгірша за інші, а навіть навпаки: такої мелодійної, задушевної мови треба ще пошукати. 

Багато років пройшло після смерті Тараса Шевченка. Але його поезії, його картини забути неможливо. Вірші Кобзаря завжди на слуху. Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час пошестей і голоду. Вони ставали наче добрими порадниками у скруті, бо написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги. Багато з них стали піснями, і тепер вже ніхто не може їх відрізнити від народних пісень.